Постачання нафтоперекачувальних і компресорних станцій систем магістрального транспорту вуглеводневих енергоносіїв, а також більшості інших виробничих об'єктів нафтогазового комплексу водою забезпечується, зазвичай, з підземних джерел. У такому випадку роль водозабірних споруд відіграють бурові колодязі або спеціальні свердловини, значна частина яких улаштована у нестійких водоносних породах, що передбачає необхідність застосування фільтрів різних конструкцій. У процесі експлуатації систем водопостачання фільтри свердловин і прифільтрові зони водоносних пластів забруднюються механічними частинками, а також нашаруваннями розчинених у підземних водах солей кальцію, магнію, кремнію та інших елементів, що неодмінно призводить до збільшення гідравлічного опору, і відповідно, до зниження притоку води і продуктивності водозаборів. Будівництво нових споруд вимагає додаткових, достатньо суттєвих капітальних вкладень, тому вважається економічно недоцільним і застосовується у крайніх випадках. Більш раціональним способом відновлення дебіту свердловин є очищення фільтрів і прифільтрових зон водоносних горизонтів від кольматаційних відкладень, що дає змогу отримати суттєвий економічний ефект. Аналіз існуючих способів і засобів відновлення водозабірних свердловин свідчить, що, не дивлячись на актуальність питання необхідності покращення водопостачання і раціонального використання підземних вод, пошук найбільш ефективних методів регенерації систем водозабору триває. Розроблення режимів оброблення фільтрів і прифільтрової зони водоносних пластів передбачає сьогодні використання підходів, в яких узагальнено досвід попередніх методів без достатнього теоретичного і експериментального обгрунтування. Запропоновано більш ефективний метод руйнування і диспергування кольматаційних відкладень створенням у порожнині фільтра вібраційного впливу і потужного фільтраційного потоку змінного напряму шляхом реалізації багатократного регульованого вибуху газоповітряної суміші, що дає змогу використовувати його у достатньо широкому діапазоні гідрогеологічних умов, а також у свердловинах, обладнаних різними типами фільтрів. Такий спосіб відрізняється доступністю, простотою і низькою вартістю. З метою встановлення науково обгрунтованих критеріїв вибору оптимальних режимів оброблення свердловин зазначеним способом авторами проведено низку досліджень, одним з основних завдань яких було встановлення характеру розповсюдження у водоносному горизонті параметрів пружних гідродинамічних коливань, викликаних вибухом газоповітряної суміші у зоні фільтра водозабірної свердловини.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бортняк Олена Михайлівна (національна безпека)
• Лялюк-Вітер Галина Дмитрівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"