Розкрито головні особливості побутування феномену смислу в політичному вимірі, які продукують потребу в пошуку спільних конститутивних рис між промовою звуковою і вербальною. Останнє базується на тому, що природна мова не є моделлю звукової комунікації, незважаючи на те, що вона з усіх існуючих семіотичних систем має найширший спектр виразності. Саме тому їй недоступна повнота вираження, оскільки неможливо перекодувати у слова весь досвід людства - фізичний і розумовий, хоча б з урахуванням того, що діяльність людства триває - і цей досвід поки не кінцевий. Відтак, до комплексу специфічних невербальних інструментів соціокомунікативного механізму належить вагома роль у моделюванні конструктивної взаємодії в комунікативному просторі державного й публічного управління з огляду на його фундаментальні функції в соціумі. Таким чином, формування смислу у сфері публічного й державного управління постає необхідною мовно-філософсько-світоглядною практикою, навичками, які входять до професіограми сучасного управлінця, оскільки цей процес розгортається повсякчас, а плекання результату, суголосного соціальному замовленню - не лише вимога сучасного інформаційного суспільства, а й необхідна передумова функціонування нової європейської держави, якою стає Україна.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Довгань Оксана Василівна (педагогічні науки)
• Довгань Олексій Валентинович (філологічні науки)
• Довгань Олександр Вікторович (медичні науки)
• Довгань Олександр Васильович (біологічні науки)
• Ленда Раїса Іванівна (філологічні науки)
• Цедік Марія Герасимівна (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"