Нестабільність вітчизняної економіки та значний вплив зовнішніх (глобальних) чинників, який характеризується відхиленням базових макроекономічних показників (МЕП) від нормативних рівноважних значень, потребує вдосконалення та розроблення якісно нового збалансованого (комплексного) підходу до аналізу основних МЕП розвитку секторів економіки з метою виявлення дієвих інституційних і фінансових підвалин стимулювання економічного прориву нашої держави. Мета роботи - дослідження теоретичних положень і проведення економетричного аналізу показників розвитку фінансового та реального секторів економіки. Проведено систематизацію уявлення щодо місця реального і фінансового секторів економіки в загальній економічній системі держави, виявлено основні показники (KPI - key performance indicator), які характеризують розвиток досліджуваних секторів економіки. Економетричне дослідження основних KPI розвитку секторів економіки проведено на основі реальних (фактичних) значень, які скориговані на інфляцію та представлені у класичній теоретичній моделі Хікса - Хансена взаємної рівноваги на товарному та грошовому ринках. У дослідженні використано дані Національного банку України щодо динаміки грошової бази та грошових агрегатів і Державної статистичної служби України щодо ВВП та інфляції. Економетричний аналіз показав значну залежність між номінальними та реальними показниками ВВП, грошової маси і грошової бази, які майже синхронно змінювалися протягом 2001 - 2017 рр. Наявність сильної взаємозалежності між реальними величинамизазначених показників підтверджується дуже високими значеннями кореляції, які становлять від 0,94 до 0,99. Майже функціональна залежність грошової маси від грошової бази пояснюється наявністю чинного механізму грошової мультиплікації, причому мультиплікатор грошового ринку має тенденцію до збільшення. Виявлена висока статистична залежність між реальними обліковою ставкою НБУ та середньозваженою ставкою за всіма інструментами засвідчила дієвість основного інструменту реалізації дискретної монетарної політики макроекономічного регулювання. Від'ємне значення коефіцієнтів кореляції між процентними ставками та кількісними показниками розвитку реального та фінансового секторів економіки засвідчило, що традиційний теоретичний компроміс у виборі основних проблем, які потрібно розв'язувати в економіці для забезпечення макроекономічної стабільності, є характерним і для України. Застосування політики "дорогих грошей" для боротьби з високою інфляцією негативно впливає на реальну грошову масу, а враховуючи дуже високу залежність між нею і ВВП, уповільнює й зростання реального сектору економіки і - навпаки. Отримане рівняння двофакторної регресії з дуже високою достовірністю пояснює ретроспективні зміни реальної грошової маси. Найбільш важливим фактором впливу на неї є реальний ВВП, що підтверджує сильний взаємозв'язок реального і фінансового секторів економіки у процесі розвитку економічної системи. Кількісні показники розвитку обох секторів перебувають під впливом довгострокових трендів, що мають свою власну природу та часто залежать від трендів розвитку світової економіки та фінансів, а також внутрішніх проблем, що часто мають передбачувану природу. Отримані результати надають можливість стверджувати, що синхронна довгострокова динаміка реальних ВВП, грошової маси та грошової бази і виявлений статистичний взаємозв'язок між ними, по-перше, сигналізують про те, що в Україні вже сформовані засади ринкової економіки та можуть застосовуватись ефективні в таких умовах методи та інструменти макроекономічного регулювання, а по-друге, процеси, що відбуваються на одному з вказаних секторів економіки, обов'язково відобразиться на іншому. Тому розв'язання макроекономічних проблем потребує збалансованого та комплексного підходу з урахуванням характеру і сили взаємозв'язку між різними процесами та явищами.

• Руденко Микола Вікторович (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"