У дослідженні висвітлено феномен релігійного туризму, який набув особливої популярності у всьому світі та спричинив появу сакральної інституції нового типу - духовного реколекційного центру, який, будучи важливою багатофункціональною соціальною структурою, потребує глибокого дослідження та подальших рекомендацій щодо вибору території для проектування та його розташування у планувальній структурі міст та загальній мережі закладів такого типу. Теоретичним підгрунтям для сформованих рекомендацій є грунтовний аналіз світової та вітчизняної практики архітектурно-містобудівної організації релагійного туризму. Висвітлено типологію та основні містобудівні принципи їх формування на прикладі Західної України, як території найбільшого поширення греко-католицької церкви. Мета дослідження - здійснити оцінку релігійно-туристичного потенціалу Західної України та сформувати модель його розвитку шляхом створення мережі духовно-реколекційних центрів як ключових пунктів на перетинах туристичних маршрутів у загальній системі духовних, культурних і дозвіллєвих закладів, що, безумовно, призведе до розширення та вдосконалення існуючої релігійно-туристичної інфраструктури. Основні досягнення, засновані на особистому досвіді авторки, яка неодноразово брала участь у низці паломницьких і релігійних заходів, а також є автором низки проектів духовних реколекційних центрів в Україні.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"