На основі аналізу національної системи світу обговорено також моделі інноваційного розвитку на прикладі окремих країн: євроатлантичні, східноазіатські, альтернативні та потрійні спіральні моделі. Постановка проблеми. Саме система наукових знань стає домінуючою в економічному зростанні, а також у системі нових процесів, продуктів і послуг, а також нових форм організації бізнесу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Досліджено поєднання національних інноваційних системних блоків: креативний блок, блок технологічного перенесення, блок фінансування, виробничий блок, блок підготовки кадрів. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Компонентні блоки базової структури національної інноваційної системи генерують знання, вони створюють інноваційну інфраструктуру, виробляють інноваційну продукцію та здійснюють державну політику. Постановка завдання. Зроблено скромний прорив у постановці зазначеної проблеми та схеми вивчення концептуальних засад. Виклад основного матеріалу. Альтернативна модель інноваційного розвитку використовується переважно в аграрних країнах, які не мають наукового потенціалу фундаментального і прикладного характеру, не мають багатих запасів сировини, технологій переробки, реалізація яких може стати підірунтям національної конкурентоспроможності. Таким чином, не тільки фундаментальний і прикладний науковий блок, а й високотехнологічний компонент слабо представлені в такій інноваційній системі. Висновки: звідси - майбутнє належить інноваційній економіці. Саме тому американські економісти вважають, що формування національних інноваційних систем у США є найважливішим явищем у ХХ столітті.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"