РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000739821<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Коритко О. О. 
Віддалені результати корекції метаболічних порушень при синдромі полікістозних яєчників після лікування метформіном / О. О. Коритко, І. В. Паньків // Міжнар. ендокринол. журн.. - 2019. - 15, № 8. - С. 628-632. - Бібліогр.: 12 назв. - укp.

Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) - поліморфне захворювання з надзвичайно варіабельною клінічною картиною та різними фенотипами, що відзначається у 5 - 10 % жінок репродуктивного віку. Протягом життя у жінок із СПКЯ в 10 разів підвищується ризик розвитку цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, в 7 разів - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, більш ніж удвічі - онкологічних захворювань яєчників, ендометрію, молочної залози. Мета дослідження - проведення аналізу динаміки показників інсулінорезистентності, дисліпідемії, порушеної толерантності до глюкози після лікування метформіном у пацієнток із СПКЯ з використанням показників індексів Caro та НОМА-IR. Проаналізовані 26 історій хвороби пацієнток із СПКЯ, яким за період з 2012 по 2018 р. проводили терапію метформіном протягом шести місяців з моменту постановки діагнозу. Всім пацієнткам в 2018 р. було проведене дослідження ліпідного спектра крові, стандартний глюкозотолерантний тест і дослідження вмісту імунореактивного інсуліну в плазмі венозної крові. Оцінку стану вуглеводного обміну проводили за допомогою розрахункових показників індексів Caro та НОМА-IR. Результатом застосування метформіну у 26 жінок із СПКЯ й інсулінорезистентністю стало вірогідне зниження рівня імунореактивного інсуліну натще (з 21,4 +- 2,3 до 6,9 +- 0,8 мкОД/мл; р = 0,005) через 6 місяців, в той час як значущих змін рівня глікемії натще не спостерігалося. Відповідно, показник НОМА-IR знизився з 4,38 +- 1,26 до 1,17 +- 0,18 (р = 0,01), а індекс Caro підвищився з 0,24 +- 0,05 до 0,58 +- 0,14 (р = 0,02). Оцінка показників ліпідного обміну через 6 місяців після початку лікування метформіном підтвердила вірогідне зниження рівня холестерину з 5,4 +- 0,3 до 3,6 +- 0,5 ммоль/л (р = 0,01) і рівня тригліцеридів з 1,7 +- 0,2 до 0,8 +- 0,2 ммоль/л (р = 0,03). Обстеження, проведене у 2018 р. в цих же пацієнток, засвідчило збільшення маси тіла не тільки порівняно з показниками через 6 місяців після лікування метформіном, але і з початковими. Спостерігалося вірогідне підвищення рівня холестерину при обстеженні в 2018 р. до 6,7 +- 0,4 ммоль/л (р = 0,01 порівняно з показником після лікування метформіном). Висновки: жінки із СПКЯ та інсулінорезистентністю, дисліпідемією мають найбільший ризик розвитку ЦД і серцево-судинної патології. Застосування метформіну розглядається як потенційно ефективний метод для подолання інсулінорезистентності, поліпшення гормональних, біохімічних параметрів і можливого зниження кардіоваскулярного ризику при СПКЯ.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.715.2 + Р715.52 + Р415.2

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж25371 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 
Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського