Уперше в українському літературознавстві здійснено компаративне дослідження дискурсу безумства в аспекті своєрідності художніх методів авторів, звернено увагу на форми його реалізації. Виявлено способи та форми художньо-естетичного синтезу клініки й поетики безумства, подано класифікацію душевних хвороб романтичного та реалістичного дискурсів, прийоми і способи їх белетризації. З’ясовано, що на інтерпретації мотиву безумства у творчості Ч. Р. Метьюріна, В. Скотта, А. Погорєльського, Ч. Діккенса, О. Пушкіна, М. Гоголя, Ш. Бронте, Ф. Достоєвського вплинули біографічні, літературні, наукові, медичні фактори, а також особисті переживання авторів та страх перед безумством, який вони "намагалися подолати" в прозі. Виокремлено певні тематичні феномени-парадигми художніх текстів. Методологічно важливим для висвітлення обраної теми став комплексний підхід, що містить елементи біографічного, культурно-історичного, порівняльно-історичного, типологічного, тематологічного та інтерпретаційного методів, який доповнений сучасними набутками теорії психоаналізу.

• Васильєва Анастасія Миколаївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"