Вказано на те, що метафора в художній комунікації є унікальним засобом образотворення, через який найповніше розкривається мовна індивідуальність митця слова. Вперше здійснено комплексний аналіз метафори українських поетів 90-х рр. XX ст. в антропоцентричному, лінгвоперперсонологічному та комунікативно-прагматичному вимірах. Визначено іміджеві лінгвоперсонеми, здійснено їх лінгвопортретування із застосуванням квантитативних методик залежно від індексу частотності вживання ними різновидів метафор. З'ясовано найпродуктивніші моделі метафоричних контекстів, простежено зміни в семантико-когнітивних, структурно-граматичних моделях, типологічних виявах оказіональної метафори, а також вплив мовотворчості дев'ятдесятників на формування мовної картини світу українців.

• Єщенко Тетяна Анатоліївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"