Досліджено особливості правового регулювання залучення до праці засуджених до позбавлення волі. Виокремлено етапи становлення правової регламентації праці засуджених упродовж розвитку кримінально-виконавчого (пенітенціарного, виправно-трудового) законодавства України. Охарактеризовано стан наукової розробки проблематики. Констатовано, що внесенням змін до ст. 118 КВК щодо регулювання праці засуджених Кодексом законів про працю України законодавець створив проблеми як у правовому регулюванні праці засуджених, так і для практики її організації, які потребують належного наукового осмислення. Виокремлено низку основних проблем і розкрито можливі шляхи їх вирішення. Акцентовано, що, попри зміну характеру праці засуджених і визнання її наразі добровільною, окремі положення кримінально-виконавчого законодавства щодо регулювання залучення засуджених до праці й надалі характеризують працю засуджених як примусову. Такими чинниками визнано: заборону на припинення роботи для вирішення ними трудових конфліктів і можливість застосування дисциплінарного стягнення за необгрунтовану відмову від роботи й умисне ухилення від роботи. На підставі проведеного дослідження сформульовано теоретичні положення й практичні рекомендації щодо вдосконалення відповідного кримінально-виконавчого законодавства та відповідної практики.

• Бублік Олена Олександрівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"