Визначено та розкрито нові інтратекальні методи в диференційній діагностиці та інтенсивній терапії хворих на менінгоенцефаліти різної етіології. Визначено необхідність встановлення ВІЛ-статусу та дослідження ліквору під час проведення диференційної діагностики між новоутвореннями головного мозку інфекційної та онкологічної етіології. Встановлено значення рівня лікворного тиску, як важливого додаткового диференційно-діагностичного критерію для визначення етіології серозних менінгоенцефалітів. Запропоновано послідовність дій, під час проведення диференційно-діагностичного пошуку у разі підозри на менінгоенцефаліт. Науково обгрунтовано інтратекальні методи корекції лікворноі гіпертензії в залежності від етіології менінгоенцефаліту. Експериментально встановлено (на щурах) безпечність інтратекального шляху введення антибактеріальних препаратів: меропенему, кліндаміцину, левофлоксацину та рифаміцину. Визначено різницю концентрацій в лікворі хворих на менінгоенцефаліти меропенему, кліндаміцину та левофлоксацину у разі їх внутрішньовенного та комбінованого (внутрішньовенне + інтратекальне) введення. Виявлено та встановлено позитивний ефект проведення санації ліквору фізіологічним розчином у хворих на бактеріальні менінгоенцефаліти. Доведено, що включення в комплекс інтенсивної терапії хворих на бактеріальні менінгоенцефаліти інтратекальних методів (корекції лікворного тиску, санації ліквору фізіологічним розчином та інтратекального введення антибактеріальних препаратів) сприяє зменшенню летальності.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"