Охарактеризовано авторські концепції перекладацтва другої половини XX ст. Художній переклад англомовної прози означеного періоду розглянуто не лише на рівні його теоретичних і практичних проблем, міжмовної асиметрії, типології, трансформаційних операцій, еквівалентності / адекватності, прагматичних інваріантів, а й насамперед у контексті творчої, продуктивної місії в літературі-реципієнті. Зазначено, що це перша системна праця, яка висвітлює прозовий перекладацький доробок шістдесятників і вписує його в ландшафт літературного процесу відповідного періоду. На основі аналізу перекладів, у тому числі й матеріалів з приватних архівів і видавничих фондів, розкрито авторські концепції перекладацтва Р. Доценка, Ю. Лісняка, М. Дмитренка, В. Митрофанова, простежено стратегії аргументації відібраних для перекладання художніх явищ. Художній переклад проаналізовано з погляду компаративістики, виявлено аналогії між розвитком порівняльного літературознавства та перекладу як форми міжлітературних взаємин, здійснено кореляцію відповідного поняттєво-термінологічного комплексу порівняльного літературознавства з базовими принципами суміжних літературознавчих методик; з'ясовано філософсько-естетичні передумови та вплив різнопланових чинників на творення естетичного канону української прози другої половини XX ст. в сукупності її жанрово-тематичних модифікацій. Через комплекс літературознавчих аргументацій репрезентовано інтеркультурну модель перекладу; визначено основні індекси ідентифікації особистості перекладача у літературознавчій парадигмі.

• Павленко Олена Георгіївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"