Увагу приділено цілісному вивченню біогеохімічної діяльності мікроскопічних грибів (МГ) у процесах трансформації металів і мінералів на прикладі різних екотопів і великої кількості мікробних об'єктів, металів і мінералів, що дозволило зробити суттєвий внесок у розвиток нового напряму досліджень - геомікології, розробити принципово нові природоохоронні біотехнології з використанням біогеохімічного потенціалу грибів. Зазначено, що в мікоризосфері, серед ерикоїдно- й ектомікоризних грибів, широко розповсюджена здатність до біогеохімічної трансформації мінералів, які містять токсичні метали. Вона корелює зі стійкістю грибів до цих мінералів і вмістом основних металів-забруднювачів грунтів, з яких були виділені гриби. Встановлено, що здатність ектомікоризних асоціацій Paxillus involutus із сосною розчиняти найменш токсичний із досліджених мінералів фосфат цинку і накопичувати цинк і фосфор у біомасі залежить від дефіциту фосфору в середовищі та стійкості мікобіонта до цинку. Гетеротрофне вилуговування є основним механізмом біогеохімічної трансформації мікоризними грибами досліджених мінералів. Якщо гриби здатні продукувати сильні органічні кислоти (щавлеву кислоту), то загалом переважаюче протон-індуковане гетеротрофне вилуговування заміщується ліганд-індукованим. Гриби мікоризосфери й ектомікоризні асоціації можуть утворювати вторинні мінерали: оксалати кадмію, купруму, плюмбуму та цинку, біомінералізація може відбуватися позаклітинно та всередині клітин. За допомогою синхротронної рентгеноабсорбційної спектроскопії виявлено природу хімічного зв'язування біоакумульованих токсичних металів у процесі трансформації мінералів грибами й ектомікоризою з переважанням оксигенвмісних фосфатних і карбоксилатних лігандів. Вперше детально описано динаміку просторово-часових біогеохімічних перетворень біоакумульованого купруму в колоніях Aspergillus niger під час трансформації малахіту залежно від віку міцелію та джерела нітрогену. Вперше описано механістичну модель перетворення твердих сполук урану МГ і встановлено викликані урановим забрудненням зміни в грибних угрупованнях у природі й експерименті. Продемонстровано біогеохімічну роль МГ у процесах вивітрювання гірських порід і цементних будівельних матеріалів, важливість ліганд-залежного механізму гетеротрофного вилуговування в трансформації мінералів у літосфері. Запропоновано принципово нові природоохоронні біотехнології, засновані на біогеохімічній активності МГ: комбіновані мікоглинисті сорбенти для очищення забруднених токсичними металами та радіонуклідами стічних вод і спосіб знешкодження забруднених токсичними металами та радіонуклідами поверхонь цементних будівельних матеріалів "Microbial Mop-Up" із використанням іммобілізованих у зйомному носії МГ.

• Фоміна Марина Олександрівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"