Проаналізовано особливості становлення, функціонування, а також перспективи формалізації та інституціоналізації лобізму в сучасній Україні. Виокремлено низку особливостей саме українського лобізму, у порівнянні з особливостями лобізму європейських країн і США. Так, в Україні інтеграція фінансово-промислових груп на рівні законодавчої та виконавчої влади сприяє функціонуванню в Україні специфічного типу інтегрованого лобізму, який характеризується тим, що лобіст є по суті державним посадовцем, основне завдання якого є лобіювати прийняття рішень на користь тієї чи іншої фінансово-промислової групи, а не виконання державних обов'язків. Така форма лобіювання в Україні стає можливою через цілу низку політичних, соціально-економічних та культурних особливостей і призводить до прийняття вузькокорпоративних рішень, що можуть не відповідати інтересам держави та суспільства. На основі аналізу складів Верховної Ради останніх скликань доведено, що більше третини депутатів Верховної Ради та очільників міністерств, а також понад чверть керівників зі ста найбільших державних підприємств України мають прямі або опосередковані зв'язки з потужними фінансово-промисловими групами. Українська модель лобізму здебільшого спирається на здійснення впливу на виконавчу владу, аніж на законодавчу, тобто в Україні значно активніше лобіюються постанови уряду та рішення суддів, що мають законодавчу силу, аніж прийняття законодавчих актів. На основі зроблених порівнянь, а також розгляду правових аспектів регулювання лобізму, надано рекомендації щодо побудови власної інституційної моделі лобістської діяльності, що може бути реалізована шляхом прийняття окремого закону та закріплення норм про лобіювання в діючих нормативних актах.

• Лавренов Данило Андрійович (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"