Мета роботи - з'ясувати клінічні, ультрасонографічні та біохімічні особливості перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) за коморбідності з ожирінням I ступеня, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) 2 - 3-ї стадій D у порівнянні з перебігом НАСГ на тлі ожиріння без ХОЗЛ шляхом вивчення частоти й інтенсивності провідних клінічних і біохімічних синдромів НАСГ, порівняння ультрасонографічної (УСГ) характеристики НАСГ залежно від наявності ХОЗЛ. Обстежено 105 хворих на НАСГ, з яких 52 хворих на НАСГ із ожирінням I ст. (1-ша група) (чоловіків було 18, жінок - 24 особи), 53 хворих на НАСГ із ожирінням I ст. та ХОЗЛ 2 - 3 D (чоловіків було 28, жінок 13 осіб) (2-га група). Для визначення залежності перебігу НАСГ від наявності ХОЗЛ групи хворих рандомізовані за віком, ступенем ожиріння. Середній вік пацієнтів склав (<$E55,7~symbol С~3,22>) років. Визначали функціональний стан печінки за загальноприйнятим переліком активності ферментів, маркерів пігментного та азотистого обміну, протеїнограми, ліпідограми, іонограми, обчислення коефіцієнта де Рітіса, проводили УСГ дослідження. З метою кількісної оцінки змін ехогенності печінки використали метод еходенситометрії з обчисленням гепаторенального індексу (ГРІ). У пацієнтів 2-ї групи симптоми астено-вегетативного синдрому, диспепсії, відчуття тяжкості або болючість ппід час пальпації у правій підреберній ділянці спостерігалися частіше у 2,1 разу, 1,7 разу та у 2,5 разу (p << 0,05) у порівнянні з хворими 1-ї групи. Клінічно синдром холестазу встановлено у 28,8 % хворих на НАСГ та у 62,3 % хворих на НАСГ та ХОЗЛ. У пацієнтів 2-ї групи частота спленомегалії перевищила показник у 1-й групі відповідно у 2,7 разу (p << 0,05). Серед біохімічних синдромів у обстежених осіб 2-ї групи встановлено цитолітичний (100,0 %), холестатичний (73,6 %), який перевищував за частотою показник у 1-й групі у 2,3 разу (p << 0,05), мезенхімально-запальний, який виникав із вищою частотою, ніж у 1-й групі - в 1,9 разу (p << 0,05), та синдром печінковоклітинної недостатності (ПКН) (50,9 %), який виникав з вищою частотою, ніж у 1-й групі - у 2,6 разу (p << 0,05). Висновок: клінічний перебіг НАСГ за коморбідності з ожирінням характеризується вищою частотою та інтенсивністю клінічних синдромів, маніфестація яких вірогідно зростає за умов приєднання, хронічного обструктивного захворюванням легень 2 - 3 D: астено-вегетативного, абдомінально-больового, портальної гіпертензії, спленомагалії, холестазу; а також частота та інтенсивність біохімічних синдромів: мезенхімального запалення, холестазу, печінковоклітинної недостатності.

• Воєвідка Оксана Степанівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"