На даний час хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК), яскравими представниками яких є хвороба Крона (ХК) та неспецифічний виразковий коліт (НВК), у зв'язку з високою поширеністю та захворюваністю, тяжкістю перебігу захворювання та труднощами діагностики залишаються однією з найбільш складних і нерозв'язаних проблем сучасної гастроентерології. На жаль, і на сьогодні етіологія ХЗЗК достеменно невідома, однак найбільш вірогідною вважають гіпотезу імунної "гіпервідповіді", викликаної чинниками навколишнього середовища до зміненої мікробіоти кишечника або патогенних мікроорганізмів у генетично схильного хазяїна. Зміни мікробіоти у разі ХЗЗК загальновизнані, а їх дослідження має велике значення для глибшого розуміння етіології та патогенезу цих захворювань і пошуку нових альтернативних методів лікування. Саме тому дослідження дисбіозу кишечника за ХЗЗК привертають дедалі більшу увагу науковців усього світу. Мета роботи - дослідити особливості дисбіозу кишечника та частоту синдрому надлишкового бактеріального росту (СНБР) у пацієнтів із ХЗЗК залежно від нозології та статі. Проведено обстеження 46 хворих на ХЗЗК віком від 20 до 79 років, у середньому (<$E47,4~symbol С~2,4>) року. Залежно від нозології всіх пацієнтів було розподілено на 2 групи. Першу становили 15 пацієнтів із XK, другу - 31 хворий на НВК. Серед пацієнтів було 19 жінок і 27 чоловіків. Усім хворим було проведено водневий дихальний тест (ВДТ) для виявлення синдрому надлишкового бактеріального росту та бактеріологічне дослідження калу. Мікробіологічні дослідження виявили наявність глибоких змін якісного та кількісного складу мікрофлори товстої кишки у 97,8 % хворих на ХЗЗК, з переважанням дисбіозу II ступеня у 48,4 % хворих на НВК та дисбіозу II і III ступеня у 33,3 % хворих на ХК. Ці зміни були обумовлені зменшенням кількості біфідо- та лактофлори, підвищенням концентрації умовно-патогенних мікроорганізмів і дріжджоподібних грибів. Результати, одержані під час проведення ВДТ, свідчать про високу частоту СНБР у пацієнтів із ХЗЗК (50 %). У процесі аналізу даних виявлено, що СНБР переважно визначався у хворих на НВК (51,6 %). За гендерною ознакою в обох нозологічних групах хворих із виявленим СНБР переважали чоловіки. Висновки: одержані результати свідчать про те, що практично всім хворим на ХЗЗК притаманні зміни мікробіоти кишечника, головним чином за рахунок різкого зниження чисельності основних симбіонтів товстокишкового мікробіоценозу та зростання концентрації умовно-патогенної мікрофлори. Мікробіологічне дослідження калу та ВДТ є найдоступнішими неінвазійними методами, що надають змогу швидко виявити порушення мікрофлори кишечника.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Степанов Юрій Миронович (медичні науки)
• Татарчук Оксана Михайлівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"