Зазначено, що до основних інститутів Євросоюзу належать Парламент (The European Parliament), Рада Європейського Союзу (The Council), Комісія Європейських Співтовариств (The Commission), Суд Європейських Співтовариств (The Court of Justice). Комісія та Суд (частково - Парламент) представляють виключно союзні інтереси. Досягненню національних цілей сприяє Рада. Механізм прийняття рішень на європейському рівні багато в чому визначається організаційною структурою ЄС, де діє традиційний для західної політичної системи принцип поділу законодавчої, виконавчої та судової функцій, хоча у своєрідних, часто критикованих формах. Визначено, що в питаннях розроблення та здійснення соціальної політики Соціально-економічному Комітету та Європейській Комісії допомагає низка органів та спеціалізованих установ. Важливим інструментом розроблення, проведення та розвитку соціальної політики Євросоюзу стають комунітарні інститути, вплив яких значно зростає. Потужними інструментами ведення соціальної політики Європейського Союзу є Структурні фонди. Нині діє 5 Структурних фондів, створених у різний час, а саме Європейський соціальний фонд, Європейський фонд регіонального розвитку, Фонд орієнтації і гарантій сільського господарства, Фінансовий фонд орієнтації рибальства, а також затверджений у грудні 1993 р. Маастрихтським договором Фонд згуртування, допомогою якого сьогодні користуються переважно Греція, Іспанія, Португалія та Ірландія. Фонд згуртування сприяє розв'язанню завдання ліквідації відставання в тих чи інших галузях економіки та соціальної сфери. Актуальними є такі завдання, як розроблення стратегії соціального розвитку ЄС, рамкових програм соціальних дій, загальних орієнтирів, проведення досліджень та дискусій за участю представників Європейського Союзу; аналіз ситуації та контроль за дотриманням узгодженого курсу й виконанням прийнятих рішень у державах-членах, вироблення рекомендацій їх урядами; загальна координація дій держав-членів; розроблення наднаціональних нормативних документів із соціальних питань і контроль за їх впровадженням у національні законодавства; розроблення та здійснення власних ініціативних програм.

• Білозір Оксана Володимирівна (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"