Системний червоний вовчак (СЧВ) - одна із важливих медико-соціальних проблем, оскільки найчастіше трапляється у людей молодого віку, супроводжується різноманітними поліорганними ураженнями та клінічними проявами, які часто призводять до інвалідизації і загрожують життю. Тактика лікування хворих на СЧВ без і в поєднанні з гострою ЦМВ інфекцією кардинально відрізняється, але відповідні аналізи вимагають досить багато часу, є дороговартісними, що не дає змоги робити їх усім хворим, які мають відхилення у лабораторних показниках крові й потребують зміни лікування. Визначення діагностичної цінності показників лабораторних досліджень крові, а відтак виявлення груп ризиків щодо наявності гострої ЦМВ інфекції допоможе оптимізувати роботу з цією категорією хворих. Мета роботи - з'ясувати діагностичну цінність лабораторних маркерів гострої цитомегаловірусної інфекції у хворих на системний червоний вовчак. Матеріали й методи. У дослідження залучено 120 хворих (105 жінок (87,50 %) і 15 чоловіків (12,50 %) віком від 18 до 69 років (середній вік 39,38 +- 12,4 року)), які лікувалися у ревматологічному відділі КНП ЛОР "Львівська обласна клінічна лікарня" у 2013-2016 рр. Окрім рутинних обстежень, хворим визначали ЦМВ інфекції через виявлення антитіл IgM та IgG до вірусу в сироватці крові. Залежно від виявлення збільшеного титру антитіл до ЦМВ всіх пацієнтів поділили на дві групи: 19 осіб (15,80 %) із гострою (збільшений титр IgM та виявлення дезоксирибонуклеїнової кислоти вірусу у крові та/або сечі) ЦМВ інфекцією (дослідна група (ДГ), із яких 18 жінок і 1 чоловік віком від 19 до 53 років (середній вік 38,37 +- 2,80 року), та 101 особа (84,20 %) без гострої ЦМВ (титр IgM у межах норми) інфекції (група порівняння (ГП)). Статистичний аналіз проводили з підрахунком шансів з'ясувати фазу інфікування ЦМВ хворих на СЧВ, використовуючи маркер, який можна виявити під час первинного обстеження. Достовірну вірогідність гострої фази інфікування визначали за допомогою показників чутливості, специфічності й точності. Визначено також співвідношення шансів, коефіцієнт асоціації (чи контингенції), відносний ризик, абсолютне та відносне зниження ризику, прогностичну цінність позитивного результату, прогностичну цінність негативного результату. Зв'язок між гострою ЦМВ інфекцією та ознакою вважали підтвердженим за умов перевищення за модулем коефіцієнтом асоціації 0,5 (або 0,3 для коефіцієнта контингенції). Висновки: анемія, лейкопенія, лімфопенія, збільшення вмісту <$E gamma>-глобулінів і титру антитіл до двоспіральної дезоксирибонуклеїнової кислоти, зменшення показника комплементу є лабораторними маркерами гострої цитомегаловірусної інфекції у хворих на системний червоний вовчак. Виявлено констеляцію показників, які мають найбільші показники чутливості, специфічності та коефіцієнт асоціації із наявністю гострої цитомегаловірусної інфекції, а саме: лейкопенія та лімфопенія. Врахування наявності цих показників у хворих на системний червоний вовчак дозволить сформувати групи ризику гострої цитомегаловірусної інфекції, а відтак дообстежити пацієнтів і обрати правильну тактику лікування.

• Абрагамович Уляна Орестівна (медичні науки)
• Абрагамович Орест Остапович (медичні науки)
• Гута Соломія Іванівна (медичні науки)
• Циганик Лілія Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"