Шахрайство з фінансовими ресурсами у банківському секторі є досить суспільно небезпечним злочином, оскільки завдає значної шкоди окремому банку, всій банківській системі держави, та, в цілому, впливає на стабільність державної економіки. Статистичні дані України свідчать про невисоку ефективність розкриття таких злочинів. Проведене опитування працівників банків, позичальників і слідчих свідчить про високу латентність цих злочинів, оскільки в багатьох випадках вони вчиняються організованими злочинними угрупуваннями, до складу яких нерідко входять службові особи фінансових установ, а в окремих випадках й працівники правоохоронних та інших контролюючих органів. Зважаючи на суспільну небезпечність і поширеність цього злочину, його своєчасне виявлення, розслідування та розкриття є одним із пріоритетних напрямів діяльності слідчих. Мета роботи - на підставі результатів аналізу чинного законодавства, матеріалів практики та наукових джерел за темою дослідження виявити проблемні питання доказування події шахрайства з фінансовими ресурсами у банківському секторі та запропонувати шляхи їх вирішення. У дослідженні застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (системно-структурний, формально-логічний (догматичний), компаративістський, соціологічний, статистичний). Подія кримінального правопорушення є центральним елементом предмету доказування. У доказуванні події шахрайства з фінансовими ресурсами важливими елементами є об'єкт і предмет злочинного посягання, спосіб вчинення злочину та обстановка його вчинення, проаналізовано кожен із цих елементів. В результаті проведеного дослідження запропоновано перелік із 20 обставин (питань), які підлягають встановленню під час розслідування за для доказування цього злочину.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"