Одним із об'єктивних емпіричних інструментів для отримання висновків у когнітивно-лінгвістичному дослідженні є корпусний аналіз. Представлені дані корпусного аналізу лінгвального матеріалу, що репрезентує соціокультурні стереотипи. Застосування цього методу зумовлене завданням об'єктивно описати категоріальні характеристики соціокультурних явищ та перевірити гіпотезу о їх стереотипності та символічності. Соціокультурні стереотипи характеризуються різноманітною експліцитною та імпліцитною інформацією, що включає культурні схеми, емоційну оцінку, алюзії та образи, які можна розкрити, аналізуючи мовні засоби їх реалізації. З часу появи мовних корпусів, отримання даних у дослідженнях вербалізованих соціокультурних явищ спрощується, а методологія стає більш досконалою. Гібридний підхід у дослідженні обумовлений тим, що когнітивний статус досліджуваних явищ як закріплених у культурі типізованих образів соціальних груп було встановлено інтроспективно, тоді як когнітивна структура та зміни соціального сприйняття стереотипів виявляються в ході аналізу корпусів. Робота представляє поліфакторне дослідження, що поєднує аналіз смислових та кількісних вимірів вербалізованих соціокультурних стереотипів. Дослідження грунтується на дистрибутивно-математичній методиці, що поєднує якісний і кількісний прийоми аналізу лінгвального матеріалу. Результати аналізу надані у таблицях, що репрезентують категоріальні ознаки соціокультурних стереотипів. Як емпіричний метод дослідження, корпусний аналіз дозволяє уникнути упередженості інтроспективного дослідження. Отримані результати та методи вивчення лінгвістично представлених стереотипів можуть допомогти дослідникам, що вивчають вербалізовані соціокультурні явища.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"