Ремонт валів якорів генераторів DUGG-28, встановлених у пасажирських вагонах залізничного транспорту, передбачає нанесення покриття електроконтактним наплавленням на їх хвостовики з наступною механічною обробкою поверхні. Зареєстровано випадки втомного руйнування хвостовиків генераторів, яких було відремонтовано з застосуванням наведеної технології нанесення покриття. Багатоциклове втомне руйнування вала якоря генератора відбувається біля галтелі хвостовика. При цьому спостерігається скол покриття по всьому периметру бокової поверхні шпонкового паза. Хімічний аназ показав, що у покритті біля стінок шпонкового паза зменшена кількість C, Cr, Mo, що, в свою чергу, знижує пластичність наплавленої сталі, підвищує її холодоламкість та зменшує міцність феритної фази. Причини сколу покриття вимагають досліджень. Металофізичними дослідженнями встановлено, що у покритті існують мікротріщини біля неметалевих включень. Після ремонту трапляються випадки невідповідності допусків на діаметр хвостовика вимогам ремонтної документації, зменшення дожини шийки чи її відсутність, зменшення радіуса галтелі, різна довжина шпонкового паза. Шляхом статичних випробувань зразків на крутіння, виготовлених зі зруйнованого вала, визначено механічні характеристики конструкційної сталі вала якоря генератора: границю міцності матеріалу вала <$Etau sub пч ~=~643,3> МПа, границю плинності <$Etau sub 0,3 ~=~400> МПа, границю пропорційності <$Etau sub пц ~=~330,67> МПа, границю витривалості зразка під час випробувань на крутіння за умов симетричного циклу навантаження <$Etau sub -1 ~=~187> МПа та границю витривалості хвостовика вала якоря генератора DUGG-28 з покриттям <$Etau sub {R roman D } sup 1 ~=~126,65> МПа. Величину <$Etau sub {R roman D } sup 1> визначено за умови, що на хвостовик вала якоря одночасно діють крутні моменти реакції якоря у разі електричного навантаження генератора та кутових переміщень редуктора карданного приводу, які зумовлені коливанням візка відносно кузова. Розглянуто випадок, коли відсутні в покритті локальні концентратори напружень. Показано, що зменьшення довжини шийки від 6 мм до 4,4 мм з одночасним зменьшенням радіуса галтелі від 1 мм до 0,2 мм та радіуса переходу шийки в розвинуту частину вала від 2,5 мм до 1,7 мм можуть бути збільшити імовірність руйнування вала якоря генератора тому, що при цьому коефіцієнт запасу втомної міцності хвостовика <$En sub tau sup 1 ~=~1,725> менший допустимого значення [n] = 2,1. Зроблено припущення, що зародження втомної тріщини біля галтелі можливе через коцентрацію напружень, зумовлену в тому числі сколом покриття, дією максимального крутного моменту пресового з'єднання, а також дією крутних моментів коливань візка відносно кузова, переміщень колісної пари. Вплив полічастотного навантаження на втомну міцність покриття з мікротріщинами вимагає досліджень. Зроблено висновок про доцільність доповнення інструментальним контролем відсутності мікротріщин в незруйнованих покриттях, в першу чергу, біля стінок шпонкового пазу, галтелі технології відновлення геометричних розмірів хвостовиків валів якорів генераторів DUGG-28 шляхом електроконтактного наплавлення покриття, регламентних робіт щодо обслуговування та ремонту цих генераторів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Леонець Віктор Адамович (технічні науки)
• Лукашевич Андрій Олександрович (технічні науки)
• Дегтярев Вячеслав Олексійович (фізико-математичні науки)
• Тимошенко Олексій Валерійович (фізичне виховання та спорт)
• Тимошенко Олег Віталійович (медичні науки)
• Тимошенко Ольга Василівна (економічні науки)
• Тимошенко Олена Вікторівна (педагогічні науки)
• Тимошенко Оксана Валеріївна (економічні науки)
• Тимошенко Олена Володимирівна (економічні науки)
• Тимошенко Олександр Вікторович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"