Висвітлено, що у лісостеповій зоні зрошувальною мережею на початку 90-х років минулого століття охоплювалося майже 0,8 млн га. Внаслідок кліматичних змін виникла потреба в обгрунтуванні доцільності відновлення і розширення зрошувальних меліорацій. Встановлено, що за впливом на врожайність усіх культур сівозміни тривале застосування соломи з NPK і гною з NPK виявилося рівно значним щодо зростання продуктивності сівозміни з 4,7 на природному фоні до 6,4 т к. од./га, або на 27 %. У найсприятливіші роки, що демонструють близький до оптимального рівень зволоження, продуктивність сівозміни на контролі збільшується до 7,6 т к. од./га, або на 37 %: на тлі застосування соломи + NPK - до 8,9, або на 33 %; застосування гною + NPK - до 8,8 т к. од./га, або на 32 %. Добрива зменшують коефіцієнт варіації врожайності культур з високого - 35 % до середнього рівня - 23 - 25 %. У загальній продуктивності сівозміни частка пшениці озимої варіює у межах 8 - 10 %, цукрових буряків - 10 - 12, кукурудзи - 17 - 23, гороху - 5 - 6, конюшини - 7 - 8 і ячменю ярого - 7 - 9 %. Встановлено, що для виробництва оптимальною є короткоротаційна сівозміна: 1 - кукурудза: 2 - пшениця озима (ячмінь ярий): 3 - цукрові буряки. За поліпшення поживного і водно-повітряного режимів та оптимізації сівозмінного чинника очікувана продуктивність чорнозему типового у Правобережному Лісостепі буде на рівні 12 т к. од./га.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Тараріко Юрій Олександрович (1964–) (біологічні науки)
• Цвей Ярослав Петрович (сільськогосподарські науки)
• Личук Ганна Іванівна (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"