За останнє десятиліття відбувся стрімкий перехід до індустріальних методів молочного та м'ясного виробництва. Це спричинило необхідність підвищення темпів відтворення тварин. Проте успішному відтворенню стада і росту продуктивності худоби значно перешкоджає акушерсько-гінекологічна патологія, зокрема й захворювання молочної залози у корів. Мастити завдають значних економічних збитків тваринництву. Для визначення клінічних форм маститу використовували наступні методи дослідження: огляд, пальпацію молочної залози та візуальну оцінку секрету. Діагноз підтверджували, використовуючи біохімічний, цитологічний і бактеріологічний методи. Крім того визначали габітус, температуру тіла, апетит, продуктивність, фізіологічний стан корів. Висвітлено результати досліджень щодо ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молочної залози серед корів різних порід та динаміки розвитку в них атрофії й індурації. Установлено, що незалежно від форми запалення та породи корів у більшості тварин переважало ураження клінічним маститом однієї чверті вим'я, рідше двох і лише як виключення трьох. Частота виникнення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації прямо залежить від рівня продуктивності тварин. Мета роботи - вивчення частоти ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молочної залози серед корів різних порід і встановлення динаміки розвитку в них атрофії та індурації як наслідку хвороби в господарствах Сумської області. Дослідженнями встановлено, що серед корів чорно-рябої, симентальської і голштинської порід здебільшого незалежно від форми переважало ураження клінічним маститом однієї чверті вим'я (у 85,0, 66,4 та 75,8 % відповідно), рідше двох (14,6, 32,8 та 23,3 %) і лише як виключення трьох (0,4, 0,8 та 0,9 % відповідно). Необхідно також зазначити, що запалення частіше виникало в задніх чвертях вим'я серед корів усіх досліджених порід (49,1, 38,4 та 48,8 % відповідно), рідше в передніх (35,9, 27,9 і 26,9 %). Частота виникнення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації залежала від рівня продуктивності тварин. Серед високопродуктивних корів симентальської та голштинської порід (5,0 - 5,5 тис. кг) атрофія чвертей реєструвалась у середньому в 19,9 - 19,1 % тварин відповідно, індурація - у 8,7 та 6,6 %. У корів чорно-рябої породи з продуктивністю 4,7 тис. кг відсоток корів з ознаками атрофії та індурації чвертей складав відповідно 14,4 та 5,8 %.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Байдевлятова Юлія Володимирівна (1983–) (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"