Мета роботи - оцінка впливу діяльності Рівненської атомної електростанції (РАЕС) на навколишнє середовище зони спостереження (ЗС) за показниками екологічного та радіаційного моніторингів в динаміці 2011 - 2017 рр. як складової системи радіаційної безпеки. Для оцінки навколишнього середовища ЗС виробничого підприємства "Рівненська АЕС" було проведено аналіз даних географічних і природних особливостей її території. Оцінка екологічної та радіаційної ситуації ЗС проведена за даними систем моніторингів "РАЕС" і ряду державних установ Рівненської області в динаміці 2011 - 2017 рр.. Вивчено думку населення ЗС щодо впливу РАЕС на навколишнє середовище. Вибіркову сукупність опитаних розраховано, виходячи із загальної чисельності населення, яке мешкає в ЗС, похибка вибірки не перевищувала 7,0 %. Дані соціологічного опитування населення було обчислено за допомогою статистичних програм. Радіаційний вплив РАЕС на довкілля пов'язаний з викидами та скидами радіоактивних речовин, утворених у виробничому циклі. В динаміці сумарний індекс скиду радіонуклідів до р. Стир, починаючи з 2011 р., має виражену тенденцію до зниження з 2,11 до 0,18 %. Максимальні концентрації радіонуклідів (<$E nothing sup 60 roman Co>, <$E nothing sup 137 roman Cs>) в трьох точках відбору проб по течії річки Стир в динаміці 2011 - 2016 рр. складають близько тисячних відсотка, а <$E nothing sup 131 roman I> - сотих відсотка від допустимого значення за Нормами радіаційної безпеки України. Викиди інертних радіоактивних газів, довгоживучих нуклідів в атмосферне повітря до ліміту викидів складають менше 0,2 %, викиди йоду - 0,01 %. Середні концентрації радіонуклідів в атмосферному повітрі населених пунктів ЗС РАЕС не перевищують гранично допустимих концентрацій (ГДК). Концентрації хімічних забруднюючих речовин у скидах РАЕС до р. Стир в динаміці 2012 - 2017 рр. не перевищували гранично допустимих концентрацій. Сумісні скиди комунальних підприємств ЗС та РАЕС обумовлюють в р. Стир підвищений вміст показника біохімічного споживання кисню, амонію сольового, значення яких перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського використання. Перевищення ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі поселень за досліджуваними забруднюючими речовинами не спостерігалось. За даними опитування населення головними факторами, що визначають екологічну ситуацію за місцем проживання, є радіаційне забруднення територій внаслідок аварії на ЧАЕС та діяльність РАЕС, що обумовлює відчуття тривожності. Встановлені коефіцієнти кореляції між показником тривожності та оцінками екологічної ситуації населенням. Висновки: вміст радіонуклідів у викидах і скидах, утворених у виробничому циклі РАЕС в умовах повсякдення, не перевищує допустимих величин НРБУ-97. Основними джерелами забруднення хімічними речовинами поверхневих водойм в ЗС є сумісні скиди колективних господарств і РАЕС. Більш високий коефіцієнт кореляції між показниками тривоги і соматизації та показником сфери довкілля у сільського населення порівняно з міським. Комбінована дія екологічних, радіаційних і психологічних чинників на населення ЗС РАЕС обумовлює необхідність вивчення стану здоров'я останнього.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Морозова Марина Миколаївна (медичні науки)
• Морозова Марія Миколаївна (технічні науки)
• Бондаренко Інна Володимирівна (історичні науки)
• Бондаренко Ігор Віталійович (економічні науки)
• Бондаренко Ігор Володимирович (юридичні науки)
• Бондаренко Ірина Володимирівна (1964–) (архітектура)
• Бондаренко Ілона Володимирівна (ветеринарні науки)
• Петриченко Олександр Олександрович (біологічні науки)
• Петриченко Ольга Олександрівна (технічні науки)
• Романенко Олексій Михайлович (економічні науки)
• Романенко Ольга Митрофанівна (хімічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"