Мета роботи - експериментальне обгрунтування технологічного режиму виготовлення гелевої основи та введення до неї солюбілізатора, метилсаліцилату і рослинних екстрактів листя шавлії лікарської та кори верби білої. Результати. Поширеність ревматичних захворювань неухильно зростає, за рівнем свого негативного впливу на сучасне суспільство вони посідають 2-ге місце після хвороб системи кровообігу. Вони впливають на національну економіку, призводять до значних витрат на лікування та знижують якість життя хворих. Їх негативний соціальний вплив зумовлений також ураженням усіх вікових груп населення, схильністю до хронізації та неухильного прогресування патологічного процесу, що призводить до зниження дієздатності, фізичної, психічної та соціальної дезадаптації і як результат - до ранньої та швидкої інвалідизації. Розроблений рослинний препарат у формі гелю за рахунок комбінованого складу чинить комплексну дію. Лікарські препарати на основі рослинної сировини рідше викликають побічні ефекти, можуть застосовуватися тривало та при наявності супутніх патологій у вигляді монотерапії, а також і у комбінаціях із синтетичними засобами, зокрема з можливістю зниження їх терапевтичної дози. Розробка технології комбінованого гелю базувалась на фізико-хімічних та технологічних властивостях його інгредієнтів. Основним принципом технології стало отримання основи гелю - розчину гідроксіетилцелюлози, який змішували з концентрованим сумарним водним розчином сухих екстрактів кори верби білої та листя шавлії лікарської і консервантом ніпагіном. Визначені технологічні параметри та складено технологічну схему виробництва комбінованого гелю. Розроблений комбінований гель для терапії гострих та хронічних запальних захворювань суглобів є тиксотропною пластичною системою. Визначені критичні стадії та критичні параметри технологічного процесу, які безпосередньо контролюються чи стосуються контролю виробництва розробленого комбінованого гелю. Висновки: за результатами досліджень сухі екстракти листя шавлії та кори верби доцільно вводити у вигляді розчину, що сприяє утворенню однорідної системи з рівномірним кольором та однаковим розміром часток дисперсійного середовища (0,01 мкм). Визначені технологічні параметри виробництва лікарського препарату: процес набухання гідроксіетилцелюлози проводити при температурі, не вище 60 <$E symbol Р>С, найбільш оптимальний процес утворення гелю відбувався при 250 об/хв рамкової мішалки впродовж 30 хв при стандартних умовах. За результатами досліджень складено технологічну схему комбінованого гелю та визначені критичні параметри його виробництва. На основі проведених досліджень встановлено залежність величини ефективної в'язкості від швидкості зсуву для модельного зразка комбінованого гелю: в'язкість композиції зменшується зі збільшенням швидкості зсуву, що свідчить про структурованість системи.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Вишневська Лілія Іванівна (1966–) (фармацевтичні науки)
• Постой Владислав Валерійович (фармацевтичні науки)
• Постой Вікторія Вікторівна (ветеринарні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"