Проведено аналіз методів подання, зберігання, передачі та обробки даних віртуальної лабораторії, способів і особливостей вибору архітектури проекту. Запропоновані методи аналізу контенту та представлення результатів навчальної діяльності дозволяють не лише оцінити обсяги роботи зі створення віртуальної лабораторії, але й визначити склад колективу для обгрунтування залучення відповідних фахівців. Уніфікація змісту віртуальної лабораторії на основі лише властивостей типу, мінливості та способу формування контенту дозволяє проектувати варіанти лабораторій, що відрізняються за вартістю та складністю впровадження. Розглянуто особливості віртуалізації навчальних завдань. Визначено види завдань, які не бажано віртуалізувати, та завдання, для яких автоматизація забезпечить значні переваги. Проведено аналіз вимог ключових груп користувачів та визначено їх типові функціональні вимоги. Пріоритизацію вимог до віртуальної лабораторії проведено із використанням техніки MoSCoW, яка дозволяє виділити головні та другорядні вимоги з урахуванням необхідності їх реалізації в поточній версії програмного додатку віртуальної лабораторії. Функціональні вимоги, визначені в статті, можуть використовуватись як основа для складання більш детальної специфікації, яка враховує специфічні особливості конкретної предметної області та спосіб реалізації віртуальної лабораторії. Запропоновані методи побудови віртуальних лабораторій на основі аналізу їх основних типових характеристик не залежать від предметної області, для якої розробляється лабораторія, що дозволяє уніфікувати процес розробки, як звичайного програмного додатку.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Бондарчук Андрій Петрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"