Вивчення магнітоопору ниткоподібних кристалів GaAs за кріогенних температур надає інформацію про природу низькотемпературної провідності в таких кристалах, а також може бути використано для створення сенсорів магнітного поля (МП) з магніторезнстивним принципом дії. Предмет дослідження - магнітотрансиортні властивості твердого розчину GaP_xAs_1-x. Мета роботи - дослідити магнітоопір ниткоподібних кристалів GaP_0,4As_0,6, легованих кремнієм з концентрацією акцепторної домішки в інтервалі <$Eroman Na~=~1~times~10 sup 17 ~-~5~times~10 sup 18> см<^>-3 за низьких температур. Склад твердого розчину обирався з точки зору зміни зонної структури варізонного напівпровідника. Концентрація носіїв заряду в кристалах була близька до переходу метал-діелектрик (ПМД). Досліджено поперечний і поздовжній магнітоопір зразків в інтервалі температур 4,2 - 77 К у МП до 12 Тл. Для більшості зразків одержано ексионенційну температурну залежність опору, що відповідає діелектричному боку ПМД. Встановлено, що у поперечному та поздовжньому МП польова залежність магнітоопору кристалів є квадратичною і визначалася, головним чином, провідністю по локалізованих A<^>+ станах верхньої зони Хаббарда. Однак, за низьких температур 4,2 - 50 К в ниткоподібних кристалах GaP_0,4As_0,6 виявлено від'ємний магнітоопір (до 7 %) в слабких МП (до 4,5 Тл). Визначено критичне магнітне йоле, за якою відбувається перехід з від'ємного до позитивного магнітоопору. Показано, що величина критичною МП залежить від температури та характеру прикладання МП. Проаналізовано можливі причини виникнення від'ємного магнітоопору: розмірний ефект, розподіл домішок у ниткоподібному кристалі. Одержані результати вказують, що у досліджуваних зразках не проявляється мезоскопічний розмірний ефект через достатньо великі розміри кристалів. Результати мас-спектроскоиічних досліджень встановили гомогенний розподіл домішок, що вказує про відсутність кластерів у зразках. Одержаний від'ємний магнітоопір, ймовірно, пов'язаний з антиферромагнітною обмінною взаємодією магнітних моментів носіїв заряду в процесі їх стрибкоподібної провідності по делокалізованих станах верхньої зони Хаббарда.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"