Запаморочення описані у 23 % працездатного населення Німеччини. Серед причин запаморочення називають серцево-судинні порушення, зміни метаболізму, психогенні, загальномозкові ураження. Тому завданням нашого дослідження було вивчення етіології запаморочення. Обстежено 640 хворих. Контрольну групу становили 70 умовно здорових осіб. Обстеження включали загальноклінічні, неврологічні, невроотологічні, інструментальні методи обстеження та статистичний аналіз результатів. Інструментальні методи: електрофізіологічні: електрокардіографія, електроенцефалографія; ультразвукові: щитоподібної залози, органів черевної порожнини, нирок, серця; рентгенологічні; комп'ютерна томографія черепа. Після реєстрації даних електрокардіографії в спокої проводили навантаження за методом Такагаші, а також електроенцефалографію та реєстрацію довголатентних викликаних потенціалів: вестибулярних, слухових, зорових, соматосенсорних. Усі хворі скаржились на запаморочення. Одержані результати вказують на те, що лейкози й анемії, загальні порушення метаболізму, загальноневрологічну симптоматику, серцево-судинну патологію, ураження шлунково-кишечного тракту, гепатоцеребральну дегенерацію та порушення системи травлення, патологію щитоподібної залози, діабетичну поліневропатію, ниркову патологію можна виключити з етіології запаморочень, крім патології вестибулярної системи. У хворих латенції піка Р1 вестибулярних викликаних потенціалів становили 53,6 +- 29,4 мс (у групі контролю - 30,8 +- 14,1 мс, p << 0,001), N1 - 98,6 +- 33,9 мс у хворих (у групі контролю - 68,6 +- 18,4 мс, p << 0,001), Р2 - 160,1 +- 35,1 мс (у групі контролю - 139,8 +- 28,9 мс, p = 0,002). Критерій Фішера вибраний для ідентифікації якісних змін. Висновки: реєстрація вестибулярних викликаних потенціалів разом з аналізом скарг та результатів, одержаних за допомогою опитувальника NOASC, надала змогу задокументувати наявність порушень у вестибуло-кірковій проєкції хворих.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гончарук Олег Олександрович (медичні науки)
• Гончарук Олена Олександрівна (медичні науки)
• Гончарук Олена Олександрівна (економічні науки)
• Гончарук Олексій Олександрович (технічні науки)
• Трінус Костянтин Федорович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"