Розглянуто результати вивчення деформації та руйнування твердих тіл у процесі механічного оброблення різанням за умов впливу різних середовищ. Встановлено залежності особливостей процесів, що перебігають за деформації та руйнування металу, від сукупности механічних чинників, властивостей досліджуваного тіла та його фізико-хімічної взаємодії з навколишнім середовищем. Експериментальні дані та найважливіші досягнення в суміжних областях науки надали змогу запропонувати гіпотезу про ініціювання та самопришвидшення хімічних перетворень навколишнього середовища в результаті дії позитивного зворотнього зв'язку між хімічним і механічним руйнуванням. Показано, що в цьому випадку тріщина, що зростає, відіграє роль спускового пристрою, який включає процеси хімічних перетворень середовища. Механізм цих процесів і явищ пов'язаний з контактними взаємодіями фізико-хімічних явищ, що мають квантову природу й виникають у момент зростання тріщини, з електрично активною новою структурою, що утворюється внаслідок механічного впливу на метал. Показано, що наявні на сьогодні погляди не зазнали змін з того часу, як було висунуто відоме положення про пониження міцності матеріалу як безпосередній прояв пониження вільної поверхневої енергії у разі його контакту з середовищем. Втім у дійсності полегшення процесів деформації та руйнування тіла внаслідок адсорбційного середовища не є основною причиною пониження механічних властивостей твердих тіл. Полегшення процесів руйнування металу в середовищах відбувається в результаті контактних взаємодій електрично активних частинок водню з електрично активною реальною структурою металу. Показано, що йонизаторами водневмісних середовищ слугують висока температура зони різання, ювенільні каталітичні активні поверхні щілинного простору між вершиною різця та гирлом тріщини й екзоелектронна емісія. Запропоновано розглядати процес формоутворення виробів у середовищі не як механічний, а як механоплазмовий. Обгрунтовано нові шляхи формоутворення металевих деталів з одночасним дифузійним насиченням поверхневого шару легувальними елементами, що підвищує експлуатаційну довговічність виробів. Запропоновано спосіб механоплазмового оброблення металів та організовано серійне виробництво мастильно-охолодних технологічних засобів нового покоління.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"