Мета роботи - проаналізувати взаємозв'язки маркерів кісткового ремоделювання й індексу активності системного червоного вовчака (СЧВ). Вік хворих ДГ - від 21 до 51 року; середня тривалість хвороби <$E10,08~symbol С~0,72> року; 100,0 % хворих уживали метилпреднізолон дозою (у перерахунку на преднізолон) 5,0 - 30,0 мг/добу (середня доза <$E8,99~symbol С~0,65> мг/ добу, середня курсова доза <$E224,69~symbol С~97,6> г) та лікарські засоби кальцію (1000,0 мг/добу в комбінації з вітаміном D - 400,0 МО на добу). Для оцінки швидкості ремоделювання кісткової тканини в обох групах досліджували маркери формування кісткової тканини: остеокальцин - P1NP, а також біохімічний маркер кісткової резорбції <$Ebeta>-crosslaps. Середнє значення остеокальцину у групі хворих було достовірно меншим, ніж у здорових осіб і становило відповідно <$E13,42~symbol С~5,43> нг/мл (p << 0,001) й <$E18,3~symbol С~0,37> нг/мл. Достовірної різниці між середніми значеннями P1NP у жінок із ДІ і КГ не було - <$E39,86~symbol С~22,85> нг/мл (p >> 0,05) і <$E39,67~symbol С~11,70> нг/мл відповідно. За середніми значеннями <$Ebeta>-crosslaps спостерігали достовірну різницю між двома обстежуваними групами з вищими показниками у хворих на СЧВ - <$E0,40~symbol С~0,25> нг/мл у порівнянні зі здоровими - <$E0,26~symbol С~0,08> нг/мл (p << 0,05). Сумарний показник активності за ІАСЧВ обернено корелює із вмістом остеокальцину в сироватці крові (r = (-0,21), p << 0,05), а зростання показника активності за ІАСЧВ негативно впливає на маркер формування кісткової тканини. Висновки: результати дослідження взаємозв'язків маркерів кісткового ремоделювання з індексом активності СВ за C. Bombardier et al. (1992) показали, що вміст остеокальцину в сироватці крові у хворих був достовірно меншим, а <$Ebeta>-crosslaps - достовірно більшим, ніж у здорових осіб, що свідчить про переважання у хворих на СЧВ процесів кісткової резорбції над процесами утворення кістки. Сумарний показник за шкалою індексу активності СЧВ обернено корелює із вмістом остеокальцину в сироватці крові (зростання індексу на 1 бал призводить до зменшення вмісту остеокальцину в сироватці крові на 0,19 нг/мл), а також достовірно прямо корелює із вмістом <$Ebeta>-crosslaps у сироватці крові (зростання індексу на 1 бал призводить до збільшення вмісту <$Ebeta>-crosslaps у сироватці крові на 0,01 нг/мл), що свідчить про те, що з посиленням активності хвороби послаблюється остеобластогенез та інтенсифікується остеокластоіенез. Є кореляція між маркерами кісткового ремоделювання як із окремими показниками індексу активності СЧВ, так і з констеляціями показників, які мають найвищий коефіцієнт асоціації з маркерами кісткового метаболізму (поєднання психозу, органічних мозкових синдромів, болю голови, тромбоцитопенії та лейкопенії - із остеокальцином; болю голови, протеїнурії і виразок слизових оболонок - із <$Ebeta>-crosslaps), що надає змогу виокремити групи ризику щодо наявності порушення кісткового ремоделювання та відповідно обрати коректну тактику дообстеження і лікування хворих на СЧВ.

• Циганик Лілія Володимирівна (медичні науки)
• Абрагамович Орест Остапович (медичні науки)
• Абрагамович Уляна Орестівна (медичні науки)
• Гута Соломія Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"