Мета роботи - проаналізувати вплив окремих показників перебігу СЧВ та його лікування на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ). Хворих на СЧВ було розподілено на групи за T-критерієм за результатами ДРА на групу з незміненою МЩКТ, остеопенією та остеопорозом, а також за підрахунком сумарного бала шкали SLEDAI на групи: без активності, низький, середній, високий і дуже високий ступінь активності. На третьому кроці визначали взаємозв'язок між станом МЩКТ й індексом ушкодження SLICC/ACR, тривалістю хвороби, кількістю і тривалістю загострень СЧВ, середньою та сумарною дозами глюкокортикоїдів. За результатами ДРА поперекового відділу хребта у 75,7 % жінок дослідної групи відбувалося зниження МЩКТ й лише у 32,0 % - контрольної (p << 0,001). У ділянці проксимального відділу стегна у 35,5 % жінок дослідної групи спостерігалося зменшення МЩКТ, що майже вдвічі перевищувало відсоток пацієнток контрольної групи - 16,0 % (p << 0,05). Середні значення T-критерію за результатами ДРА у ділянці поперекового відділу хребта в обох групах достовірно відрізнялися і були нижчими у хворих на СЧВ. У проксимальному відділі стегнової кістки середні показники T-критерію у дослідній і контрольній групах не мали достовірної різниці. За оцінкою персентильного розподілу у хворих на вовчак T-критерій був у діапазоні (-2,02) - (-1,21), у здорових (-1,08) - (0,08); медіана -0,1 і (-0,3) відповідно. Не виявлено статистичної достовірності різниці між групами, розподіленими за T-критерієм, а тому можна стверджувати, що між активністю СЧВ і станом МЩКТ немає взаємозв'язку. Результати кореляційного аналізу підтвердили наявність достовірного зв'язку ((r = (- 3,40), p << 0,001) між МЩКТ й індексом ураження SLICC. Виявлено обернений зв'язок між станом МЩКТ і тривалістю хвороби ((r = (-0,36), p << 0,01), сумарною кількістю загострень ((r = (- 0,49), p << 0,001) і сумарною тривалістю загострень ((r = (- 0,56), p << 0,001). Подібні асоціації підтверджено результатами аналізу взаємозв'язку між станом МЩКТ і лікуванням ГК, яке вимірювалося середньою ((r = (- 0,59), p << 0,001) і сумарною ((r = (- 0,52), p << 0,001) дозами. Висновки: вивчивши вплив на МЩКТ окремих показників перебігу СЧВ та його лікування, виявлено, що: відсоток жінок зі зменшеною МЩКТ був достовірно вищим у дослідній групі за результатами двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії у поперековому відділі хребта - 75,7 % і проксимальній ділянці стегнової кістки - 35,5 % у порівнянні з контрольною - 32,0 і 16,0 % відповідно; середні значення T-критерію у поперековому відділі хребта достовірно нижчі у хворих на СЧВ у порівнянні з контролем - <$E(-1,41)~symbol С~1,15> і <$E(-0,55)~symbol С~0,99> відповідно, на відміну від проксимального відділу стегнової кістки, де достовірної різниці у двох групах не спостерігалося і <$E(-0,11)~symbol С~1,10> та <$E(-0,06)~symbol С~0,83> відповідно; показники T-критерію у дослідній гірупі були нижчими у своїх сегментах (дуже низький, низький) у порівнянні з контрольною за результатами оцінки МЩКТ в обох досліджуваних ділянках.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Циганик Лілія Володимирівна (медичні науки)
• Абрагамович Уляна Орестівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"