Одним із завдань стратегії ВООЗ щодо запобігання формуванню резистентності до антибіотиків у мікроорганізмів є пошук нових сполук із протимікробною активністю для створення надалі нових антимікробних препаратів. Мета роботи - виявлення пригнічувального впливу амінометансульфокислоти (AMSA) та її похідних: N-метил-(MeAMSA), N-(2-гідроксиетил)-(HEAMSA), N-бензил-(BnAMSA), N-(трет-бутил)-(t-BuAMSA), 4-(N-феніламінометил)феніл-(PhAMPhAMSA) на ріст штамів Staphylococcus aureus АТСС 2592, Staphylococcus aureus 2781 та Staphylococcus aureus Кунда з різним рівнем чутливості до антибіотиків. Під час досліджень використовували метод серійних розведень на рідкому поживному середовищі. Для цього розчиняли хімічні сполуки у ДМСО (до кінцевої концентрації 1 %) і готували розведення препаратів на бульйоні Мюллера - Хінтона в кінцевій концентрації 5 ммоль/л, 10 ммоль/л. Облік результатів виконували через 18 - 20 годин інкубації при 37 <$E symbol Р>C за допомогою приладу Densi-La-Meter. Як референс-препарат використовували сульфаніламід. Препарат AMSA пригнічував ріст усіх досліджуваних штамів стафілококів незалежно від рівня стійкості до антибіотиків більше, ніж сульфаніламід. Препарат MeAMSA також пригнічував ріст досліджуваних штамів S. aureus АТСС 25923 та S. aureus 2781 більше, ніж референс-препарат, але показники пригнічення були менше, ніж у AMSA. Щодо стійкого до антибіотиків штаму S. aureus Кунда не зареєстрували гальмівну дію. Препарати HEAMSA, t-BuAMSA, BnAMSA стабільно гальмували ріст усіх досліджуваних штамів. Рівень гальмування росту штамів S. aureus АТСС 25923 та S. aureus Кунда цими препаратами був вищим, ніж сульфаніламідом. Однак референс-препарат проявляв інгібування росту більше, ніж досліджувані препарати щодо штаму S. aureus 2781. Сполука PhAMPhAMSA не виявила протимікробну активність. Висновки: похідні амінометансульфокислоти проявили певний рівень протимікробної активності щодо штамів Staphylococcus aureus із різним рівнем чутливості до антибіотиків, вищий за сульфаніламід. Перспективним можна вважати дослідження впливу цих речовин на різні види мікроорганізмів (грампозитивних і грамнегативних) для створення нових протимікробних препаратів. Доцільним буде також вивчення поєднаного застосування цих речовин у комплексі з антибіотиками.

• Гридіна Тетяна Леонідівна (біологічні науки)
• Хома Руслан Євгенійович (хімічні науки)
• Грузевський Олександр Анатолійович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"