Мета дослідження - аналіз особливостей історичного наративу Листопадовий зрив (Листопадовий чин) - національно-демократичної революції на західноукраїнських землях - не як революції в її класичному варіанті, а військового перевороту з елементами національно-визвольної боротьби західних українців восени 1918 р. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, етнічної політології, системності, науковості, міждисциплінарності. Використано такі загальноісторичні методи: історіографічний аналіз, істерико-генетичний, термінологічний аналіз, компаративний, типологічний. Автор дотримувався методології інституціоналізації політичних акторів за умов політизації етнічностей. На основі історико-політологічного аналізу історіографічної спадщини передумов і творення Західноукраїнської Народної Республіки охарактеризовано події 31 жовтня - 1 листопада 1918 р. як різночитання й узагальнення їх безпосередніх учасників, з'ясовано чинники політичних та ідеологічних "пояснень" революційності "Листопадового зриву" в історіографії української діаспори XX ст. Висновки: твердження радянської та сучасної вітчизняної історіографій про "революційний характер" подій на Східній Галичині 1918 р., а отже Листопадову 1918 р. національно-демократичну революцію - досі дискусійне. Галицькі українці легальним чином проголосили Українську державу в межах Австро-Угорщини, очікували мирної передачі влади на Східній Галичині, а збройне повстання 31 жовтня - 1 листопада 1918 р. в геополітичних реаліях загострення польсько-українських взаємин стало досконаним фактом як військовий переворот. Унаслідок цього 1 листопада відбувся акт передачі державної влади у краї вповноваженим австро-угорського уряду Українській Національній Раді, а 13 листопада 1918 р. вона проголосила Західноукраїнську Народну Республіку. Витоки міфу про "революційний характер", "революцію" на Східній Галичині 1918 р. слід шукати у спробах "вписати" насправді неіснуючу "класову боротьбу" населення регіону у ширший контекст більшовицької й соціалістичної революції. Модифікація цього міфу відбулася за умов хрущовської "відлиги" 1957 р. у відомій статті історика О. Карпенка, згодом його трансформація 1993 р. обернулася "національно-демократичною революцією на західноукраїнських землях". Спогади безпосередніх творців Листопадового чину, джерела зовнішнього походження, а також тогочасна преса фактично не містять трактування досліджуваних подій саме як "революції", а лише - як "перевороту", "роззброєння" й т. д., що свідчить про їх мілітарний характер.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"