Ключовий для організму тварин і людини мінерал фосфор у зерні злаків і бобових культур на дві третини (~ 65 - 85 %) загального вмісту зв'язаний у формі фітинової кислоти (фітатів) і недоступний для засвоєння. Незасвоєний органічний фосфор у формі фітатів, що виводиться з організму з фекаліями, створює екологічну проблему, передусім погіршує якість питної води. Наведено літературні дані щодо створення генотипів основних зернових культур і, зокрема, ячменю із генетично контрольованим низьким вмістом у зерні цієї речовини. На культурі ячменю наразі відомо понад 20 мутантів із низьким вмістом у зерні фітатів, які репрезентують щонайменше 6 різних 1pa-локусів, кожен з яких по-різному впливає на вміст у зерні органічного та мінерального фосфору. Показано, що селекція 1pa-сортів цієї культури потребує неодмінного використання спеціальних лабораторних методів контролю 1pa-мутацій та оцінювання їх ефектів у селекційних популяціях. Одержані дані підтвердили, що 1pa-мутантні лінії навіть без попереднього селекційного добору суттєво не поступаються лініям з алелями дикого типу. Продемонстровано, що створення зернових злаків з низьким вмістом у зерні фітатів відкриває принципово інші можливості виробництва високоякісного м'яса разом зі зниженням забруднення навколишнього середовища фосфатами. На підставі аналізу літературних джерел, в яких викладено результати досліджень із годівлі тварин різних видів раціонами кормів з низькофітатним і звичайним ячменем, встановлено, що ефективність утилізації фосфору низькофітатного ячменю у порівнянні зі звичайним значно вища. Крім того, згодовування тваринам низькофітатного ячменю сприяє зниженню викидів у навколишнє середовище неутилізованих фосфатів із фекаліями, поліпшує утилізацію мультивалентних катіонів у кормах. Показано, що створення сортів низькофітатного ячменю на основі 1pa-мутацій надає змогу суттєво поліпшити ефективність засвоєння (біодоступність) фосфору із зерна ячменю людиною і тваринами та знизити шкідливе навантаження навколишнього середовища фосфатами.

• Рибалка Олександр Ілліч (1950–) (біологічні науки)
• Швартау Віктор Валентинович (1957–) (біологічні науки)
• Поліщук Сергій Степанович (медичні науки)
• Поліщук Сергій Станіславович (фізико-математичні науки)
• Поліщук Світлана Сергіївна (філологічні науки)
• Моргун Богдан Володимирович (1973–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"