Тонзилофарингіт (ТФ) є найпоширенішим проявом гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), займаючи провідне місце серед ЛОР-патологїї дитячого віку. Результати численних досліджень свідчать про необхідність уникати застосування антибіотиків на гострих ТФ нестрептококової етіології. Необгрунтована антибактеріальна терапія сприяє розвитку резистентності до антибіотиків, виникненню небажаних реакцій на ліки, а також здорожує лікування. За неускладненого перебігу гострого ТФ показана місцева симптоматична терапія, що має протизапальний, аналгетичний та імунокоригуючий ефекти. Мета роботи - оцінка ефективності профілактичного курсу препарату еребра у передепідемічний період ГРВІ та ефективності комплексної симптоматичної терапії гострого ТФ у дітей із ГРВІ. Обстежено 55 дітей віком 6 - 10 років, що отримували еребру профілактичним курсом у передепідемічний період ГРВІ впродовж двох тижнів (основна група), та 20 дітей аналогічного віку, яким зазначений профілактичний курс не проводився (група порівняння). Спостереження за дітьми здійснювалось під час запланованих візитів (один раз на місяць) і додатково, під час захворювання на ГРВІ. Показано достовірне зменшення частоти епізодів ГРВІ у 1,6 разу у дітей основної групи. Відсутність болю у ротоглотці на третю добу реєструвалася вдвічічастіше в групі пацієнтів, що отримували як місцеву терапію еребру (p >> 0,05). За даними фарингоскопії, регрес основних симптомів також вірогідно швидше відбувався в основній групі дітей. Встановлено зниження (у 2,5 разу) ризику формування вторинних бактеріальних ускладнень у дітей із ГРВІ, що отримували еребру. У дітей основної групи були порівняно менші об'єм симптоматичної терапії та тривалість пропусків шкільних занять (у 1,5 разу). Зроблено висновки, що включення до комплексної симптоматичної терапії гострого ТФ у дітей препарату еребра забезпечує мінімізацію об'єму лікування та зниження частоти вторинних бактеріальних ускладнень. Застосування двотижневого профілактичного курсу у передепідемічний сезон зменшує ризик рекурентних респіраторних інфекцій.

• Крючко Тетяна Олександрівна (медичні науки)
• Кушнерева Тетяна Вікторівна (медичні науки)
• Харшман Віра Петрівна (медичні науки)
• Кузьменко Наталя Вікторівна (педагогічні науки)
• Кузьменко Наталія Валентинівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"