Питання створення нових жароміцних корозійностійких сплавів для лопаток стаціонарних і транспортних турбін та технології їх одержання стосуються актуальних проблем галузі вітчизняного машинобудування. Наведено результати проведених досліджень, пов'язаних з оптимізацією легуючого комплексу на базі серійного жароміцного корозійностійкого сплаву типу ХН60КВТЮМ. До основних компонентів багатокомпонентного сплаву на Ni - Co - Cr-аустенітній основі з карбідним та інтерметалідним типом зміцнення за рахунок утворення дисперсних часток так званої <$Egamma prime>-фази автори додають тугоплавкі елементи тантал та реній. Згідно експериментальних досліджень, вони є елементами, які завдяки їх фізико-хімічним характеристикам мають властивості як ефективних зміцнювачів аустенітного твердого розчину (реній), так і активних утворювачів карбідної і <$Egamma prime>-фази (тантал). Застосування розрахункових методик з одержанням лінійних регресійних рівнянь і комп'ютерних програм для оптимізації співвідношення кількісного складу елементів, поряд з класичним металофізичним відбором зразків проведенням експериментальних плавок, надало змогу прогнозувати рівень експлуатаційних характеристик та оцінінювати фазово-структурну стабільність матеріалу у процесі довготривалої експлуатації лопаток турбін. З метою мінімізації кількості дослідів використано метод факторного експерименту й одержано лінійні повні моделі. Таким чином, лінійний регресійний аналіз показав якісний вплив елементів, які розглянуто, і підтвердив дані літературного огляду. Поряд з використанням методики розрахунків за лінійним регресійним аналізом проведено також оптимізацію системи легування згідно методики прогнозування структурної стабільності за допомогою комп'ютерних програм за методом PHACOMP і комп'ютерної програми SPACE. Під час застосування цієї програми враховувались дані про кінетику виділення крихких фаз залежно від часу та температури експлуатації литих лопаток, особливості структурних перетворень у процесі їх довготривалої експлуатації. Методика, яка була апробована раніше на промислових марках сплавів ЧС70-ВІ, ЧС88У-ВІ, ЧС-104, надала змогу значно скоротити як період розробки нового дослідного сплаву на базі марки CM-88Y, додатково легованого танталом та ренієм, такі значно обмежити необхідні обсяги експериментальних досліджень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Квасницька Юлія Георгіївна (технічні науки)
• Михнян Олена Вікторівна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"