За лабораторних умов виявлено гальмівний ефект екзогенної абсцизової кислоти (АБК) на проростання зернівок споріднених видів пшениць Triticum aestivum L. та Triticum spelta L. Гормон у концентрації 10<^>-5 і 10<^>-6 М суттєво гальмував проростання зернівок озимої пшениці сорту Подолянка. Через 24 год кількість зернівок із чітко вираженим зародковим коренем та захищеною колеоптилем плюмулою в дослідних рослин була вдвічі меншою, ніж у контролі. За інкубації на 10<^>-7 М кількість пророслих зернівок наближалась до контрольного показника і дорівнювала 48 %. Схожість зернівок плівчастого виду T. spelta сорту Франкенкорн, який розглядається як один з імовірних диких попередників м'якої пшениці, була вищою. Наявність луски позитивно впливала на проростання зернівок. Через 24 год кількість зернівок із чітко вираженим зародковим коренем і захищеною колеоптилем плюмулою змінювалась у межах 65 - 81 %, а гальмівний ефект спостерігався після інкубації на 10<^>-5 М розчині АБК. Виявлено неспецифічні та специфічні риси в реакції проростків T. spelta і T. aestivum на дію екзогенної АБК. Так, зміни довжини органів надземної частини та коренів зафіксовано для обох видів пшениць за вирощування зернівок на розчинах усіх концентрацій АБК. Проте ріст і розвиток проростків T. spelta за інкубації зернівок на розчинах АБК на другу та третю добу пригнічувались, натомість T. aestivum - посилювались. Зміни морфометричних показників проростків обох видів пшениць за інкубації зернівок на 10<^>-6 М розчині АБК наближались до контрольних. Суттєво відрізнялись види пшениць за нагромадженням маси проростків: в озимої пшениці вона збільшувалась у разі інкубації на 10<^>-6 та 10<^>-7 М розчинах АБК, тоді як у спельти - частково зменшувалась. Найбільший гальмівний ефект спостерігався через 72 год інкубації на 10<^>-5 М розчині АБК. Обговорено можливість використання екзогенної АБК для праймування зернівок з метою підвищення їх стресостійкості.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Косаківська Ірина Василівна (1952–) (біологічні науки)
• Васюк Валентина Анатоліївна (біологічні науки)
• Войтенко Лариса Владиславівна (хімічні науки)
• Войтенко Леся Василівна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"