Мета статті - дослідження сутності дефініції "дизруптивні інновації" та природи дизруптивних процесів, які, на думку президента Всесвітнього економічного форуму в Давосі К. Шваба, є драйверами Четвертої промислової революції та призводять до кардинальної зміни цінностей на ринку. Обгрунтовано необхідність удосконалення категоріального апарату теорії дизруптивних інновацій внаслідок виникнення розбіжностей між теоретичними та прикладними аспектами її застосування у світовій практиці дизруптивних трансформацій. Зокрема, здійснено порівняльний аналіз якісних характеристик підтримуючих і дизруптивних інновацій з висвітленням аспектів, що зумовили необхідність доповнення сутності останніх. На основі дослідження цих аспектів конкретизовано змістовне наповнення дефініції "дизруптивні інновацій". Розглянуто проблеми використання теоретичної бази дизруптивних процесів у вітчизняній науковій літературі, зокрема виникнення низки однакових за сутністю, проте різних за назвами дефініцій, що використовуються в межах теорії дизруптивних інновацій. Здійснено аргументацію використання саме терміна "дизруптивні інновації" як форми добору у сфері інновацій. Досліджено організаційні аспекти впровадження дизруптивних інновацій, а також обгрунтовано потребу недопущення зміщення акцентів у сторону підтримуючих інновацій. Визначено критично важливі передумови та ключові принципи "дизруптивності" інновацій, врахування яких суттєво збільшує можливості підприємств щодо реалізації їх інноваційного потенціалу. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробку заходів щодо нівелювання негативного впливу дизруптивних процесів на діяльність суб'єктів господарювання в умовах національної економіки.

• Швиданенко Генефа Олександрівна (економічні науки)
• Бесараб Світлана Олексіївна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"