Вперше плазмонну спектроскопію застосовано для аналізу поверхні нанорозмірних плівок перехідних металів. Досліджено моно- та багатошарові системи, одержані за допомогою електронно-променевого методу осадження в надвисокому вакуумі у 10<^>-7 Па. Зразки опромінювалися йонами Ar<^>+ з густиною струму у 5 мкА/см<^>2 й енергією у 600 еВ за доз у <$E2~cdot~10 sup 17> і <$E12~cdot~10 sup 17> йон/см<^>2 та витримувалися в атмосфері атомарно чистого кисню впродовж 24 год. Розраховано усереднені значення енергії поверхневих (Es) і об'ємних (Eb) плазмонів та їх відношення Es/Eb, концентрацію електронів провідності, що беруть участь у плазмових коливаннях, а також відносну зміну міжплощинної відстані. Низькоенергетичний іонний вплив суттєво поліпшує фізико-хімічний стан поверхні зразків, оскільки Es збільшується зі зростанням Eb. Витримка у кисні після іонного бомбардування нівелює зміни концентрації електронів провідності та зменшує прояв ефекту поверхневої релаксації до <$Esymbol @~6> разів.

• Васильєв Михайло Олексійович (технічні науки)
• Колесник Валерія Миколаївна (економічні науки)
• Колесник Вікторія Михайлівна (економічні науки)
• Колесник Веніамін Микитович (технічні науки)
• Сидоренко Сергій Іванович (1947–) (технічні науки)
• Сидоренко Сергій Іванович (1966–) (філологічні науки)
• Волошко Світлана Михайлівна (1960–) (фізико-математичні науки)
• Орлов Андрій Костянтинович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"