Мета роботи - визначити профілі експресії пухлино-асоційованих генів у пухлинах передміхурової залози (ПЗ) з використанням різних протоколів нормалізації (з одно-, дво- та чотириреференсними генами АБО з одним, двома та чотирма референсними генами) та оптимізувати комбінації референсних генів для розрахунку відносної експресії (ВЕ) у раку ПЗ. Кількісною ПЛР (кПЛР) проаналізовано ВЕ 23 генів у 37 зразках тканин ПЗ (Т) з різними показниками Глісона та різними стадіями пухлин у порівнянні з 37 умовно-нормальними зразками тканини ПЗ (УНТ) та 20 зразками аденом ПЗ. Теоретичні розрахунки відхилення ВЕ не підтвердили впливу значень рівнів експресії на цей параметр ані у ВЕ референсного гена, ані у ВЕ досліджуваних генів. Експермиментальні дані, які було одержано, з використанням <$E2 sup -{ DELTA DELTA Ct} > моделі, показали статистичні значущі відмінності у експресії 17 з 23 досліджуваних генів, за порівняння парних T/УНТ. Показники ВЕ, розраховані з використанням моделі <$E2 sup -{ DELTA Ct }>, показали високий рівень співпадіння статистичних даних у всіх групах референтних генів для груп аденокарциноми-УНТ-аденоми (понад 82 %). Слід зазначити, що за розподілення за стадіями співпадіння статистичних даних встановлено у 69 % випадків, а за показниками Глісона - у 64,5 %. Висновки: всі три типи референсних генів, як і було передбачено, можуть бути використані для нормалізації ВЕ у зразках пухлини ПЗ. Використання моделей <$E2 sup -{ DELTA DELTA Ct }> або <$E2 sup -{ DELTA DELTA DELTA Ct }> не має впливу на рівень ВЕ для референсних генів. Найважливішим фактором була їх стабільна експресія. Важливими параметрами для вибору порогу відмінностей рівнів експресії між групами з метою правильної інтерпретації даних є рівні експресії досліджуваних генів, величина зміни значень ВЕ, розмір вибірки та висока гетерогенність експресії.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"