Мета роботи - провести аналітичний огляд даних наукових публікацій, що стосуються пухлин пульпи зубів, виокремити потенційні механізми та ризики виникнення таких уражень, систематизувати основні показники поширеності, локалізації та розподілу цих порушень серед пацієнтів. Пошук публікацій, пов'язаних із завданням аналітичного огляду, здійснено у пошуковій системі PubMed (NCBI) (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/) за такими наборами ключових слів: "dental pulp" та "neoplasms"; "dental pulp" і "tumor"; "dental pulp" і "cancer". Резюмуючи усі проаналізовані дослідження можна зробити такі висновки: пухлини пульпи можуть бути класифіковані на первинні (ті, що розвиваються безпосередньо із пульпарного комплексу) та вторинні (ті, що представляють собою метастази пухлин, локалізовані в інших ділянках); до 30 % пухлин голови і шиї потенційно можуть бути асоційовані із ураженням пульпи зубів різного характеру; із усіх проаналізованих досліджень 84 % випадків представлено епітеліальні пухлини пульпи первинного чи метастатичного походження, в той час як 16 % становили пухлини мезодермального походження; фактів метастазування пухлин пульпи в літературі не виявили; результати попередньо проведених досліджень свідчать про переважаючу поширеність злоякісних неоплазматичних уражень пульпи віком 50 - 60 років, в той час як поширеність диспластичних та доброякісних метапластичних змін спостерігається у молодшому віці переважно в період 20 - 40 років; статистично значимої різниці у розподілі поширеності пухлин пульпи серед чоловіків та жінок у жодному із проаналізованих досліджень не відзначили. Висновки: метастатичний характер ураження пульпарного комплексу може імітувати ендо-пародонтальну патологію, тому лікарю-стоматологу при наявності відповідних фактів анамнезу, специфічних ознак рентгенологічного дослідження та клінічних симптомів парестезії слід проявити онконастороженість. У випадках проведення променевої терапії серед пацієнтів із пухлинами голови та шиї перед ендодонтичним втручанням чи екстракцією окремих зубів у зв'язку з відсутністю їх реакції на холодовий чинник чи невідповідність результатів електроодонтометрії, необхідно забезпечити моніторинг за проблемними зубами тривалістю від 4 до 18 місяців, обгрунтований можливим тимчасовим чи транзиторним характером порушень в структурі пульпи зуба.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Погоріляк Рената Юріївна (медичні науки)
• Гончарук-Хомин Мирослав Юрійович (медичні науки)
• Русин Василь Васильович (медичні науки)
• Русин Віталій Васильович (медичні науки)
• Мельничук Сергій Дмитрович (1970–) (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"