Мета дослідження - проведення оцінювання клінічної ефективності вдосконалених методик абдомінального розродження у випадку патології плацентації. У дослідженні брали участь жінки репродуктивного віку з кесаревим розтином (КР) в анамнезі та передлежанням плаценти. У межах проведення проспективного дослідження обстежено та розроджено шляхом повторного КР 157 вагітних, які були розподілені на дві групи. До I групи (основної) ввійшли 107 вагітних із патологією плацентації (у подальшому основна група вагітних була поділена на дві підгрупи: Iа підгрупа - 57 вагітних, у яких на тлі передлежання плаценти спостерігалися ознаки аномально інвазивної плаценти (АІП), і Iб підгрупа - 50 вагітних із рубцем на матці та передлежанням плаценти без ознак істинного її прирощення (АІП або pl. accreta/increta/percreta). До II групи (контрольної) ввійшли 50 вагітних із рубцем на матці без ознак АІП. Розроблено алгоритм розродження вагітних із патологією плацентації та проведено оцінювання ефективності абдомінального розродження жінок з АІП у Iа підгрупі, порівнювали основні показники, насамперед об'єму крововтрати й інших ускладнень, із даними вагітних Iб підгрупи та з контрольною групою (II група). Плановий КР в основній групі (за відсутності кровотечі та інших ургентних показань) виконано у терміні 37 - 38 тиж гестації у 86 вагітних основної групи та у 43 вагітних контрольної групи. Але суттєву достовірну різницю у проведенні планового КР фіксували між Iа і Iб підгрупами - відповідно 79,0 і 62,0 %. Кількість радикальних хірургічних втручань з розширенням об'єму операції в основній групі було виконано достовірно більше, що пов'язано, насамперед, зі значною кількістю АІП із глибокою інвазією плаценти у міометрій - pl. increta/percreta - 25 жінок. Необхідно відзначити, що у 32 випадках АІП (вагітні Iа підгрупи) з діагностованою пренатально частковою pl. accreta і у 10 - з pl. increta проведено органозберігальні операції за розробленою методикою з застосуванням донного та корпорального КР, медикаментозною профілактикою (карбетоцин, транексамова кислота) і технічним супроводом (АПК тканин). Усього виконано 42 органозберігальні операції у вагітних Iа підгрупи з АІП, що становило 73,7 % від загальної кількості жінок з істинним прирощенням плаценти. У всіх випадках АІП (Iа підгрупа) - 57 вагітних (основна група) і у 12 вагітних із повним передлежанням плаценти виконано нижньосерединну або серединну лапаротомію у зв'язку з можливою необхідністю розширення об'єму хірургічного втручання. В усіх інших випадках (38 - 35,5 %), тобто за відсутності істинного прирощення плаценти, проводили лапаротомію за Joel - Cohen або за Pfannenshtiel; так само, як у контрольній групі (48 випадків). Різниця у групах дослідження є достовірною. Проведений аналіз ефективності застосування вдосконалених методик КР у вагітних із патологією плацентації (органозберігальна методика КР, донний КР), що включають перев'язування магістральних судин матки, комплексне використання технічного супроводу (РХ-скальпель і АПК тканин) і медикаментозну підтримку (карбетоцин і транексамова кислота), надає можливість у більшості випадків зберегти матку, достовірно зменшити середній об'єм інтраопераційної крововтрати, кількість масивних акушерських кровотеч, інтенсивність післяопераційного больового синдрому, сприяє покращанню якості післяопераційного знеболювання, зменшує тривалість перебування породіль в акушерському стаціонарі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Голяновський Олег Володимирович (медичні науки)
• Іванкова Ірина Миколаївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"