Мета роботи - осмислити теоретичні засади безпосередньої демократії як особливої форми народовладдя в цілому. Виділено причини звернення до прямої (безпосередньої) участі в політичному процесі. Проаналізовано три напрямки визначення сутності безпосередньої демократії (заперечення практики безпосередньої влади, екстенсивне розуміння поняття та компромісна теорія). Осмислено ключові особливості безпосередньої форми у співставленні з представницькою демократією, виокремлено переваги (безпосередній вплив на прийняття політичних рішень; зростання громадської активності, здійснення громадського контролю; виховання у громадянина почуття спільності, партнерства та самоорганізації; формування політичної свідомості та відповідальності) та недоліки прямого народовладдя (низькі показники виборчої явки, які свідчать про небажання участі в політичному житті, некомпетентність пересічних громадян, складність політичного процесу, зближення безпосередньої демократії до популізму, прийняття рішень, керуючись вірою). Наведено альтернативні форми (напівпряма, деліберативна, раціональна, гнучка/делегована) здійснення демократії. У підсумку звернено увагу на можливість впровадження інститутів безпосередньої демократії, зокрема на місцевому рівні та за допомогою новітніх технології, однак за співіснування представницького механізму влади.

• Голуб'як Наталія Романівна (політичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"