Проведено вивчення світового досвіду інституціонального розвитку міграційних служб на прикладі Великої Британії; Німеччини, США, Японії та Філіппін. Встановлено, що у світі є різні види міграційних служб, серед яких можна виділити централізовані, фрагментарні та змішані. Зазначено, що особливості розвитку органів, що регулюють міграційні процеси, продиктовані історичними, географічними та політичними особливостями різних держав. Здійснено висновок, що зростання міжнародних міграційних потоків вимагає реалізації комплексного підходу, який має на меті об'єднання низки органів в одному, а також створення міжвідомчих організацій та розробку механізмів ефективного міжвідомчого співробітництва. Наведений зарубіжний досвід може бути корисний для вдосконалення державного управління інституціональним розвитком міграційних служб в Україні.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"