Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) - найбільш поширені інфекційні хвороби, що вражають усі вікові групи населення. Експерти ВООЗ відзначають, що ця найпоширеніша в людській популяції група хвороб в останні роки має постійну тенденцію до збільшення. Соціальні причини, що пов'язані з глобальним процесом постійного зростання урбанізації, більш тісні контакти людей практично в будь-якій точці земної кулі та посилення міжконтинентальних міграційних процесів сприятимуть подальшому поширенню ГРВІ. Зменшення кількості ускладнень і запобігання виникненню негативних наслідків ГРВІ знаходяться у прямій залежності від способу лікування. Мета дослідження - вивчення ефективності лактімак форте у хворих на ГРВІ з погляду на профілактику розвитку дисбіозу, у тому числі і на фоні антибіотикотерапії. У дослідження було включено 150 хворих віком від 18 до 65 років з діагнозом ГРВІ середньотяжкого та тяжкого ступенів, у тому числі 65 (43,3 %) пацієнтів з ускладненням пневмонією. Було проведено комплексне обстеження хворих протягом 14 днів стаціонарного лікування: аналіз динаміки загальних показників крові та бактеріологічного дослідження калу на мікрофлору. Статистичний аналіз даних та оброблення результатів було виконано за допомогою пакету інтегрованих програм "SPSS Statistics 20". Динамічне спостереження надало змогу виявити у 38,4 % хворих на момент госпіталізації симптоми, що характерні для гастроінтестинального синдрому (ГІС) (послаблення стільця до трьох разів на добу, біль у животі, здуття, бурчання, відрижка повітрям). Значно рідше пацієнтів турбувала нудота - тільки у 5,9 % випадків. Після лікування у двох групах досягнуто повної ерадикації умовно-патогенної кишкової флори, у третій цих збудників виявлено у 16 із 50 осіб (p << 0,001). Ускладнення з боку дигестивної системи (розвиток діареї на фоні застосування антибіотиків): пацієнти I групи лише у 7 % випадків мали наведені вище ознаки, а особи III групи - у 87 % випадків (p << 0,0001). Під час комплексної терапії з лактімак форте відзначено повноцінну нормалізацію кишкової мікрофлори у 92,5 % пацієнтів I та II груп, проти 39,5 % третьої (p << 0,001). Пацієнти основних груп мали зменшення інтоксикаційного синдрому (критерій Манна - Уїтні = 124,50; p = 0,340). Відносний ризик зниження показників неспецифічної резистентності організму у хворих III групи (стандартна терапія) - в 17,1 разів вищий (RR = 17,10; 95 % СІ: 2,76 - 105,70) у порівнянні з пацієнтами, які приймали комплексне лікування (<$Echi sup 2 ~=~11,68,~symbol f> = 0,578, p = 0,001). Заключення: у хворих на ГРВІ, які приймали комплексне лікування, ризик розвитку ускладнень, клінічного розмаїття симптомів та відсутність нормалізації імунологічних показників у 14 разів нижчий у порівнянні з пацієнтами III групи. Відзначено повноцінну нормалізацію кишкової мікрофлори у 92,5 % пацієнтів I та II груп, проти 39,5 % III групи.

• Дуда Олександр Костянтинович (медичні науки)
• Коцюбайло Любов Петрівна (медичні науки)
• Бойко Валентина Олександрівна (медичні науки)
• Бойко Володимир Олексійович (технічні науки)
• Бойко Володимир Олександрович (технічні науки)
• Бойко Вікторія Олександрівна (історичні науки)
• Бойко Володимир Олексійович (технічні науки)
• Бойко Вікторія Олександрівна (економічні науки)
• Бойко Віктор Олексійович (державне управління)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"