Мета роботи - проаналізувати ускладнення, які виникають під час перитонеального діалізу, та вивчити результати їх профілактики та лікування. Проаналізовано результати лікування 54 пацієнтів із хронічною хворобою нирок, яким проводили нирковозамісну терапію методом перитонеального діалізу. Профілактика ускладнень включала передопераційну підготовку, ретельне дотримання правил встановлення катетера, післяопераційний догляд за катетером. Ускладнення розвинулися у 18 осіб, у 10 вони мали інфекційний характер (інфекція місця виходу катетера, тунельна інфекція, перитоніт). Основними збудниками ускладнень були Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa та Staphylococcus epidermidis. Неінфекційні ускладнення (перикатетерне витікання діалізату, міграція катетера) відмічали у 8 випадках. У лікуванні застосовували комплексний диференційований підхід. До видалення катетера довелося вдатися у 3-х випадках. Летальних випадків, пов'язаних із ускладненнями перитонеального діалізу, не було. Встановлено, що ефективність перитонеального діалізу залежить від правильності встановлення катетера, проведення профілактичних заходів для запобігання інфекційним ускладненням і порушенню функціонування катетера, своєчасної діагностики та патогенетично обгрунтованого лікування.

• Кравець Олена Володимирівна (медичні науки)
• Кравець Олег Володимирович (медичні науки)
• Кравець Олександр Валерійович (медичні науки)
• Кравець Олена Володимирівна (фізико-математичні науки)
• Кравець Ольга Вікторівна (медичні науки)
• Кравець Олег Васильович (економічні науки)
• Кравець Олена Валеріївна (економічні науки)
• Кравець Оксана Володимирівна (філологічні науки)
• Кравець Ольга Василівна (економічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"