РЕФЕРАТИВНА БАЗА ДАНИХ "УКРАЇНІКА НАУКОВА"
Abstract database «Ukrainica Scientific»


Бази даних


Реферативна база даних - результати пошуку


Вид пошуку
Пошуковий запит: (<.>ID=REF-0000690145<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1

Soloviev A. I. 
The BKCa channels deficiency and high protein kinase C activity as a main reasons for radiation-induced vascular hypercontractility = Порушення функції Ca2+-залежних калієвих каналів великої провідності та висока активність протеїнкінази C - головні причини розвитку гіперскоротливості судин, викликаної впливом радіації / A. I. Soloviev // Фармакологія та лікар. токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 57-78. - Бібліогр.: 42 назв. - англ.

Цілком ймовірно, що порушення провідності кальцій-активованих калієвих каналів великої провідності (BKCa) тісно пов'язане з розвитком судинних порушень і розвитком артеріальної гіпертензії. У дослідженні порівняно результати глушіння гена, що кодує експресію BKCa у щурів, за допомогою техніки РНК-інтерференції з судинними порушеннями, викликаними впливом іонізуючої радіації в дозі 6 Грей. В експериментах використовували методи RT-PCR та patch-clamp, реєстрацію скоротливої активності гладеньких м'язів (SM) з використанням інтактних і хімічно скінірованих аортальних кілець з одночасним виміром внутрішньоклітинної концентрації кальцію [Ca<^>2+]i, вимірювання артеріального тиску (АТ) на 30-й день після опромінення. Профіль експресії транскриптів мРНК BKCa в SM був значно знижений у щурів, які одержували siRNAs і опромінених тварин. Навпаки, рівні мРНК KV і KATP були значно збільшені, а транскрипти мРНК кальцієвих каналів L-типу продемонстрували тенденцію навіть до збільшення. Клітини SM, одержані від опромінених тварин і після глушіння гена KCNMA1, показали значне зменшення загальної амплітуди щільності вихідного струму K<^>+. У разі впливу паксилліну (блокатор BKCa) - чутливі компоненти вихідного струму значно зменшувалися як за опромінення, так і в разі глушіння гена KCNMA1. Глушіння гена KCNMA1 збільшило чутливість SM до норадреналіну, у той час як амплітуда ацетилхолін-індукованого розслаблення SM зменшилася. Глушіння KCNMA1 суттєво не впливало на рівень АТ, у той час як радіація викликала стійку артеріальну гіпертензію. Отже, випромінювання змінює експресіію та функцію каналу BKCa, і цей тип каналопатій може сприяти виникненню судинних аномалій. Проте малоймовірно, що BKCa каналопатія може бути єдиним і вирішальним фактором розвитку пострадіаційної артеріальної гіпертензії. Опромінення зміщує криву pCa-напруга в гладенькому м'язі на 9-й і 30-й дні після опромінення вліво, що свідчить про підвищення Ca<^>2+-чутливості міофіламентів. Інгібітори протеїнкінази C (PKC), хелеритрин і стауроспорин не впливали на криві pCa-напруга в контрольних скінірованих SM, але значно зрушили криві вправо на 9-й і 30-й дні після опромінення. Форбол дибутират (PDB, 10<^>-7 моль/л), потужний активатор PKC, змістив криву pCa-напруга вліво в здорових тканинах і не впливав на опромінені судинні кільця. Одночасні вимірювання скорочувальної сили і [Ca<^>2+]i показали, що коефіцієнт Ca<^>2+ - чутливості скорочувальних білків, який визначається як відношення приросту сили до змін [Ca<^>2+]i, значно збільшується після опромінення. Стимуляція інтактних SM аорти PDB (10<^>-6 моль/л) викликала стійке прогресуюче тонічне скорочення, в той час як приріст в [Ca<^>2+]i був короткочасним. Навпаки, в опромінених тканинах амплітуда індукованого PDB скорочення була навіть вище, ніж в інтактних. У цьому разі не було ніякого підвищення в [Ca<^>2+]i. Ці дані підтверджують гіпотезу про те, що після опромінення збільшується чутливість міофіламентів SM судин до Ca<^>2+, і цей ефект зумовлений активацією PKC. Можна вважати, що gamma-опромінення призводить до утворення реактивних форм кисню й активації PKC.


Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.0 + Р410.030-1

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 
  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
 
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Відділ наукового формування національних реферативних ресурсів
Інститут проблем реєстрації інформації НАН України

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського