На прикладі Тарасівської структури Середнього Побужжя Українського щита (УЩ) розглянуто будову і перспективи на рудоносність трьох базит-метабазитових масивів Побузького гірничорудного району - Бандурівського, Троянського і Тарасівського. Висловлене геологами ще у 1990 р. припущення про геологічну і металогенічну унікальність цих масивів підтверджено аналізом даних як регіональних геофізичних знімань, так і матеріалів детальних геофізичних робіт, виконаних у межах Тарасівської структури (базит-метабазитового масиву) в 2017 р. у зв'язку з проведенням тут геолого-пошукових робіт. Показано, що всі 3 масиви розміщуються в межах епіцентральних зон найбільших гравітаційних аномалій УЩ - Голованівської і Бандурівської (68 і 49 мГал відповідно). Масивам відповідають локальні максимуми інтенсивністю до 3 - 7 мГал на фоні цих аномалій. Вмісними для базит-метабазитових масивів є найдавніші ендербіто-гнейси Ятранського і Хащувато-Заваллівського блоків. Форма масивів овально-концентрична, тому більшість геологів вважали їх брахісинклінальними складками. За даними магнітометричних і гравіметричних знімань масштабу 1 : 10 000 і незначних обсягів буріння Тарасівська структура розмірами 3 х 5,5 км є масивом апогаброїдів - двопіроксенових і амфібол-піроксенових кристалосланців (іноді норитів і габро) чіткої овальної форми, оточених дугоподібними смугами скарноїдів, гранатовмісних глиноземистих гнейсів і кальцифірів, двопіроксенових і гіперстенових кристалосланців, серед яких уперше на УЩ виявлено мангановмісні гондити. Незважаючи на наявність осадового чохла (відклади сармату і квартеру) потужністю близько 25 - 40 м, який перекриває Тарасівську структуру, масиви апогаброїдів виділяються на фоні навколишнього земного рельєфу чіткими височинами амплітудою від декількох метрів до 10 м, що вказує на міцність цих утворень навіть на фоні вмісних гранітоїдів. Геофізичні, структурні, петрологічні та геохімічні дані свідчать на користь інтрузивної природи апогаброїдів і контактово-метасоматичного походження їх смугового обрамлення, а не брахісинклінальної складки. Відсутність або дуже незначний вміст графітових гнейсів у структурах метаморфічного обрамлення Тарасівського масиву відрізняє ці смуги гнейсів, кристалосланців і кальцифирів від стратотипових розрізів кошаро-олександрівської і хащувато-заваллівської світ бузької серії, для яких характерне значне поширення гнейсів графітового і біотит-графітового складу. З огляду на контактово-метасоматичну природу гнейсово-кристалосланцево-кальцифірових утворень Тарасівської структури, а також дані інших дослідників щодо можливої метасоматичної природи графітових і деяких інших гнейсів Середнього Побужжя, виникає питання стосовно необхідності обговорення і поглибленого аналізу стратиграфічних схем раннього докембрію УЩ. Розглянуто подальший напрям геолого-пошукових робіт у межах Тарасівської структури на апатитові і титанові руди, а також найперспективніші ділянки для закладання бурових свердловин.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Гінтов Олег Борисович (1935–) (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"