Бронхіальна астма (БА) вже в дитячому віці може супроводжуватись серцево-судинними ускладненнями у вигляді синдрому гострого легеневого серця, дисфункції шлуночків серця, метаболічної кардіоміопатії, порушень ритму і провідності, що не тільки обтяжує перебіг захворювання, але й додатково знижує якість життя пацієнтів. Ремоделювання серця за БА передує клінічним проявам серцевої недостатності та може самостійно поглиблювати систолічну і діастолічну дисфункцію шлуночків. Мета роботи - вдосконалення прогнозування розвитку серцево-судинних ускладнень у період загострення БА в дітей шляхом визначення факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності. Під спостереженням перебували 85 дітей, хворих на БА, віком від 5 до 17 років, у яких було застосовано методи пульсоксиметрії, спірографії, електрокардіографії, допплер-ехокардіографії. Обстеження проводилось у періоді загострення БА під час госпіталізації хворого і в періоді поліпшення стану, на 5 - 6-ту добу перебування у відділенні пульмоалергології комунального закладу "Обласна дитяча клінічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради. Критеріями включення в дослідження були алергічна та змішана персистуюча средньотяжка і тяжка астма в період загострення. В дослідження не ввійшли хворі на БА діти в період ремісії, діти з інтермітуючим перебігом астми та легкою персистуючою БА. Для визначення типу й ступеня вентиляційної недостатності використовували метод спірографії з оцінкою показників життєвої ємності легень (ЖЄЛ), об'єму форсованого видиху за 1 с (ОФВ1), ОФВ1/ЖЄЛ. Математичне і статистичне опрацювання матеріалів дослідження проводили з використанням методів біостатистики, реалізованих у пакетах програм Microsoft Excel (Office Home Business 2KB4Y-6H9DB-BM47K-749PV-PG3KT), Statistica 6.1 (StatSoft Inc., серійний № AGAR909E415822FA). Визначено прогностичні клінічні фактори ризику розвитку систоло-діастолічної дисфункції шлуночків серця у випадку можливого нападу БА, до яких було віднесено: наявність у хворої дитини БА тяжкого перебігу; наявність тахікардії у спокої; порушення реполяризації в міокарді шлуночків на електрокардіограмі; наявність у хворого на астму супутнього хронічного тонзиліту; бактеріоносійство у носоглотці; жіночу стать. Розроблено додаткові інформативні діагностичні критерії розвитку правошлуночкової серцевої недостатності в період загострення БА у дітей. Установлено, що застосування еуфіліну поряд із beta2-агоністами для бронхолітичної терапії дітей у період загострення БА негативно впливає на діастолічну функцію шлуночків серця і сприяє збереженню підвищеного тиску в легеневій артерії. Висновки: питання покращання можливостей прогнозування розвитку дисфункції шлуночків серця та своєчасної діагностики серцево-судинних ускладнень у період загострення БА у дітей вирішується шляхом визначення клінічних факторів ризику розвитку дисфункції шлуночків і розробки додаткових інформативних клініко-ехокардіографічних діагностичних критеріїв правошлуночкової серцевої недостатності.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Різник Альона Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"