Мета роботи - вивчити особливості клінічних неврологічних виявів інтрапераційного розриву артеріальних аневризм у ранній післяопераційний період та ефективність методів його профілактики. Проведено ретроспективне дослідження результатів хірургічного лікування 69 (31 (44,9 %) чоловік та 38 (55,1 %) жінок) хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом унаслідок розриву аневризм головного мозку, у яких мав місце інтраоперативний розрив артеріальних аневризм. Вік хворих - від був від 21 до 65 років, середній вік - (42,2 +- 14,2) року. В усіх випадках захворювання виявлялося клінікою нетравматичного внутрішньочерепного крововиливу внаслідок розриву аневризм. Первинний розрив зафіксовано у 57 (82,6 %) хворих, повторний - у 12 (17,4 %). Утворення внутришньочерепної гематоми спостерігали у 36 (52,2 %) хворих. При госпіталізації всім хворим проводили комп'ютерну томографію головного мозку для верифікації внутришньочерепного крововиливу, набряку головного мозку, ішемічних уражень та гідроцефалічного розширення шлуночкової системи. Діагностику та визначення ступеня ангіоспазму здійснювали за допомогою церебральної ангіографії та транскраніальної допплерографії. Наявність аневризм головного мозку встановлювали за допомогою церебральної та мультиспиральної комп'ютерної ангіографії. Для оцінки радикальності виключення аневризми з кровотоку під час операції використовували допплерографічне обстеження. Клінічний стан хворих оцінювали за шкалою Hunt-Hess, шкалоюWorld Federation of Neurological Surgeon Grading System for Subarachnoid Hemorrhage (WFNS SAH grading scales), шкалою ком Глазго. У гострий період прооперовано 47 (68,12 %) хворих, у підгострий та холодний - 22 (31,9 %) хворих. У 63 хворих інтраопераційний розрив аневризми виник під час виділення аневризми з арахноїдальних спайок, у 2 - під час видалення внутрішньомозкової гематоми, у 3 - при підході до аневризми внаслідок ретракції шпателями. Висновки: інтраопераційний розрив аневризм головного мозку - найчастіше інтраопераційне ускладнення при кліпуванні аневризм головного мозку, виникнення якого погіршує загальний стан хворого, призводить до формування стійкого вогнищевого дефіциту та збільшує ймовірність летального наслідку після операції. Застосування адекватного хірургічного доступу з оптимальним положенням хворого на операційному столі, індукована артеріальна гіпотензія, тимчасова оклюзія кліпсою артерії, яка несе аневризму, є надійними методами профілактики виникнення інтраопераційних розривів артеріальних аневризм. Хірургічна тактика при інтраопераційному розриві аневризми індівідуальна та залежить від етапу оперативного втручання, на якому виникла кровотеча з аневризми, її інтенсивності, анатомо-топографічних особливостей аневризми та артеріальної ланки кровопостачання головного мозку.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Орлов Михайло Юрійович (медичні науки)
• Чебурахін Валерій Валерійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"