Розглянуто інтенціональність літературного твору як мотивоване конституювання всього, що постає в художній свідомості, - предметності, явищ, цілого художнього світу. Увагу приділено модусу інтенціональності, що постає мотиваційним чинником спрямування свідомості автора і його потенційного реципієнта, а також фактором конституювання поетичного універсуму. На матеріалі творів В. Стуса, які зіставляються з поезіями Р.-М. Рільке і Б. Пастернака, розкрито суть модусу "бентежності, що вивищує" (об'єктом вивищення постають погляд, позиція, дія тощо). Він визначає як звернення до певної теми чи проблематики (головно катастрофічної), так і, зрештою, як синтез аксіологічно значущої відповіді на виклики катастрофічності буття. Так простежується здійснення ціннісного синтезу в катастрофічному контексті.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"